Безумці

Закінчення

Пізно ввечері Карцова підібрав шведський електрохід, що йшов з Африки з вантажем какао-бобів.

Операція «Долар» зірвалась. Через рік націсти зробили нову спробу бомбити американські міста. Вона теж не вдалася, як не вдалися їхні плани зруйнувати й поневолити Англію, захопити Гібралтар, підкорити Африку, Індію…

А восени 1945 року під ударами Радянської Армії та військ союзників нарешті впав гітлерівський третій рейх — небачена в історії людства кривава держава безумних політичних авантюристів.

Кілька слів про долю «ветерана війни і благородного сина нації». Здавалося б, з ним усе ясно: Абст, бозна-як уцілівши в бою з Кардовим, пережив багатьох своїх колег і помер порівняно недавно. Доказ цьому — некролог у газеті «Курір».

Та розгорніть сьомий номер журналу «Вокруг света» за 1958 рік. Тут, на сторінці дев'ятій, розповідається про…

А втім, ось вона, ця замітка.

Недавно на одну з ділянок узбережжя Флоріди (США) спішно викликали рятівну команду, але цього разу не для того, щоб знімати з мілини яхту чи кидати коркові круги безталанним купальникам. На піщаному пляжі, відтіснивши здивованих курортників, лежали… кити-грінди. П'ятдесят сім китів!

Рятівники негайно розпочали операцію. Китів, що задихалися на гарячому піску, обклали мокрим ганчір'ям, але повернути їх у рідну стихію було не так просто. Одну грінду насилу піднімали шість-сім чоловік; довелося привезти на пляж підйомний кран. Та як не поспішали люди, їм пощастило врятувати тільки сім китів, решта загинули. Досі невідомо, що примусило китів викинутися на берег.

Ця дивна пригода скоїлася, коли, за твердженням газети, Абст був уже мертвий. Хочеться вірити, що некролог в «Курір» не фальшивий і до загибелі стада китів Абст відношення не має.

А втім, хтозна!.. З націстами часто відбуваються незвичайні перетворення. Ось історія гітлерівського лікаря-психіатра професора Вернера Хейде. В роки війни Хейде разом з своїми колегами винищив понад двісті тисяч чоловік. Після капітуляції Німеччини його заарештували. Проте, як свідчить книга розшуку західнонімецької поліції: «Хейде, Вернер… утік 25/VІІ 1947 року в районі Вюрцбурга під час перевезення ув'язнених».

Хейде знайшли порівняно недавно. Де ж він переховувався всі ці роки? В Західній Німеччині! Під ім'ям Заваде він жив розкошуючи в одному з міст землі Шлезвіг-Голыптейн, видаючи медичні посвідки судовим органам, прокуратурі, страховому відомству. Причім правду про експерта Заваде знали геть усі в ФРГ, окрім хіба що кримінальної поліції…

Зрештою, під тиском громадськості влада «знайшла» й заарештувала Хейде. Мав відбутися гучний процес. Проте до суду не дійшло. Як було оголошено, напередодні процесу Вернер Хейде повісився у своїй камері.

Дивне самогубство! Тим більше дивне, що за день до цього з вікна восьмого поверху впав і розбився лікар-психіатр Фрідріх Тільман, притягнутий до суду разом з Хейде.

Чи справді вони загинули? Чи справді потанув Абст? Свого часу також було оголошено про загибель шефа гестапо Генріха Мюллера. А потім з'ясувалося, що в Мюллеровій могилі лежить інший. Сам же Мюллер і не думав помирати. Він утік: спершу до Австрії, звідти до Італії, далі — за Піренеї, до Іспанії. Тепер, як повідомляє преса, він щасливо живе в Африці. Та це вже не Мюллер, а… мусульманин Амін Рашад!

А в Південній Америці, як кажуть, знайшовся слід Гітлерового заступника по фашистській партії — Мартіна Бормана, якого наприкінці війни теж «поховала» геббельсівська преса.

Обізнані люди стверджують: на час закінчення війни за межами Німеччини перебувало кілька сот тисяч націстів. Переодягнуті в цивільне, з фальшивими документами, грошима, паролями, адресами явок та сховищ, вони розповзлися по світу, щоб причаїтись і ждати. Ждати, щоб війна стала історією і притупилася пам'ять людства.

Тепер вони вже знайшли один одного, посилено поповнюють свої ряди, об'єднуються, пробують сили. Вони вірять, що настане час, коли все можна буде почати заново.