Гербарій коханців

– Жінка як кішка, – сказав він тоді. – Хто погладить, до того і притулиться. Жінці може бути добре з будь-яким чоловіком. Тільки дурні вважають, що жінку секс не цікавить. Насправді тільки секс її і цікавить. Тож тільки той, хто може добре виграти свою кобіту, застрахований, що вона його не кине і що в сім’ї все буде як слід.

Чомусь із усього цього монологу найбільше різонуло Іринине вухо слизьке і холодне, мов слимак, фінальне «як слід». Чомусь їй пригадалося у той момент, як у спальні її батьків, розташованій на п’ятому поверсі бетонної багатоповерхівки, з’явилася тріщина у зовнішній стіні. І як не намагалися батьки залатати її, тріщина не зникала, щоразу поновлюючись і прозираючи з-під тиньку, вона не збільшувалася, але і не зменшувалася, демонструючи не стільки безпосередню загрозу, скільки якусь понуру безнадійність у спробах боротися з собою. Тріщина ніби демонструвала батькам, що не вони приймають тут рішення і визначають, як слід виглядати стіні.

Олена

Перше, що засвідчило Олені її вагітність, був смак кавуна на вустах. Їй навіть було дивно, що Орест не помічає цього під час поцілунків. І вона вирішила якомога довше приховувати від чоловіка приємну несподіванку, сподіваючись, що він, можливо, сам про все здогадається через ту незвичайну свіжість, з якою їй тепер все смакувало. Вона без особливої цікавості слухала розповіді подруг про запаморочення, нудоту, ранкові блювання, депресії, біль у грудях і в попереку, про пігментні плями, сліди від порозтягуваної шкіри, які залишаються назавжди, непереборне бажання відколупувати від стін вапно і гризти його шматками. Вона була переконана, що нічого схожого з нею не трапиться. І справді, нічого неприємного не трапилося. Навпаки, депресії і нав’язливі стани, які мучили Олену після смерті її першого немовляти, зникли раптово і назавжди, щоб ніколи більше не потурбувати її. Тепер колишні страхи і самонавіювання виглядали смішними і наївними.

Навіть приховані від Ореста і всіх довкола хвилювання, що дитина може народитися хворою, померти під час народження, чи про те, що вона через недосвідченість зробить щось не так і вчинить кривду власній дитині, всі ці думки час від часу навідували її лише до вагітності. Тоді, коли така ймовірність могла би стати реальністю, але так і не стала.

Але щойно Олена відчула на вустах незвичний серед зими присмак кавуна, як зрозуміла, що відтепер їй нічого не загрожує і не може загрожувати. Щоразу, коли їй доводилося чути щось неприємне або пов’язане з небезпеками для її майбутнього маляти, вона подумки відгороджувалася від почутого прозорою, але непроникною стіною і була переконана, що це найкращий захист, який просто не може підвести.

По ній довго не було видно вагітностей. До останніх місяців їй вкрай рідко давали місце у транспорті, бо здебільшого не помічали акуратного животика, а коли вперше трапилося так, що вона зайшла у трамвай, а назустріч їй підвелася усміхнена жіночка і запропонувала сісти, Олена спершу навіть не зрозуміла, про що йдеться.

А одного разу, вже у кінці восьмого місяця, вона шукала якусь вулицю, заклопотано обертаючи туди-сюди карту. Тут поряд із нею зупинилася машина, вийшов водій і з посмішкою запропонував допомогу. Олена назвала адресу, незнайомець запропонував підвезти, сказавши, що живе по сусідству. Вона погодилася.

Потім водій разом із нею вийшов з машини, пройшов у під’їзд, піднявся у ліфті і подзвонив у двері, на яких не було видно номера. Двері відчинила прибиральниця і мовчки впустила їх досередини. Олена не дивувалася, бо адреса, яку вона шукала, була адресою замовника, якого вона ніколи раніше не бачила. Водій сказав, що господаря немає, але він по-сусідськи може пригостити Олену кавою. Через кілька хвилин було чути, як за прибиральницею зачинилися вхідні двері.

Вже аж коли незнайомець обійняв її і спробував залізти під спідницю, вона подивилася на нього з подивом. Не менше здивувався і він, виявивши, що жінка, яку він так старанно спокушав, вагітна. Вони разом посміялися з пригоди, випили кави, і Олена пішла геть.

Згодом вона ще кілька разів поверталася подумки до цього епізоду і намагалася проаналізувати власні відчуття і те, як вона відреагувала би на залицяння незнайомця, якби не була вагітною.

Їй доводилося зізнатися самій собі, що обурення і образа, яку вона старанно намагалася в собі викликати, були більше машинальною, ніж природною реакцією, такою, якою ця реакція мала би бути відповідно до загальноприйнятих норм поведінки, а не спонтанною, відповідною до бажань самої Олени.

Бо Олені зовсім не було неприємно, що у ній побачили спокусливу жінку, а не гідну поваги, але позбавлену сексуальної привабливості вагітну. Вона навіть не була певна, чи не погодилася би на цю випадкову пригоду, якби незнайомець не зупинився, помітивши її стан. І що більше вона над цим розмірковувала, то більше ображало не те, що її намагалися спокусити, а те, що чоловік не продовжив своїх залицянь.

Іноді, в особливо сміливих мріях, вона домальовувала цю сцену і уявляла себе верхи на сміливому незнайомцеві, бачила його трохи злякані, але водночас зацікавлені очі, руки, які з острахом торкаються туго напнутої шкіри її живота, те, що йому подобаються її округлі, налиті груди, з яких іноді скрапує молозиво, подобається те, як бурхливо вона реагує на його доторки, як швидко збуджується, як легко кінчає у будь-якій позі.

Розмірковуючи про все це, Олена доходила до висновку, що чоловіки дуже даремно уникають вагітних коханок, з її досвіду випливало, що найбільше зацікавлення і задоволення від сексу для жінки припадає саме на період вагітності. Ні до того, ні після їй так сильно не хотілося любощів, вона готова була кохатися кілька разів на день, дивуючи цим Ореста, звиклого до її помірного темпераменту.

Під час вагітності Олена поводилася у ліжку зовсім не так, як зазвичай. Її скутість і стриманість, наслідки старанно виховуваного уявлення про скромність як найбільшу чесноту жінки, були забуті. Вона намагалася використати кожну нагоду, аби несподівано продемонструвати Орестові шматочок свого оголеного тіла, вирізала на одязі дірки зовсім близько від пиптика грудей, і тоді, під час ходи, коли груди коливалися, пиптик тільки іноді визирав у дірку, і це заворожувало Ореста, примушувало шаленіти.

Або ж робила дірку для піхви у щільно допасованому до тіла комбінезоні, який вкрай важко знімався. І коли збуджений Орест запихав свого прутня до дірки, Олена вимагала, щоб, не виймаючи прутня, він знімав із неї комбінезон до пояса, і лише тоді, звільнивши груди, кохався із нею, зайшовши у неї ззаду.

Вона приносила додому порнофільми, і вони разом дивилися їх, зупиняючись на кожній сцені і повторюючи рухи акторів, Олена сама визначала, на котрій сцені вони з Орестом кінчать.

Через рік після народження їхньої другої дитини Олена знову завагітніла, і Орест зрадів цьому навіть більше, ніж попереднього разу. Він із подивом зловив себе на повній відсутності думок про те, що з двома їм буде значно важче, ніж із одним, про те, що тепер доведеться більше заробляти, про якісь інші побутові труднощі, від яких не міг абстрагуватися раніше. Тепер же він взагалі не міг думати ні про що більше, окрім бажання, щоб Олена пошвидше знову стала такою ж розпусною і сповненою сексуальних фантазій, як тоді, коли вона носила Степана.

Потім, коли вже народився Петро, Орест із Оленою довго намагалися відновити сексуальну ідилію, яка панувала між ними під час вагітностей, але досягнути такої ж інтенсивності бажання їм вдавалося вкрай рідко. Все рідше і рідше. Олена сама не розуміла, чому їй вдається бути розкутою і спраглою сексу лише з коханцями, а з Орестом вона перетворюється на стриману і майже фригідну матрону. І чим більше вона намагалася це змінити, тим гірше це у неї виходило.

Тепер, коли Орест був із Іриною, її сексуальна розкутість і юнацька зголоднілість трохи нагадували Олену в їхні найкращі моменти. Але з Іриною в Ореста було ще одне відчуття, яке дуже заважало йому. Попри те, що йому страшенно подобалася її розкутість, він постійно ловив себе на думці, що боїться цієї сміливості і що йому все частіше не вистачає Олениної сором’язливості. Він усе більше заплутувався, не в змозі визначити, що ж саме у жінках заводить його більше – холодність чи розпусність, і коли бував із Оленою, просив її поводити себе розкутіше, а потім ледь стримувався від того, щоб не попросити Ірину виявляти більше скромності.