Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 436 из 455



5 наперед призначивши нас на всиновленнє собі через Ісуса Христа, по благоволенню хотїння с">18ого,

6 на похвалу славної благодати своєї, котрою обдарував нас в своїм Улюбленім,

7 в котрому маємо збавленнє кровю Його й оставленнє гріхів по багацтву благодати Його,

8 котру намножив нам у всякій премудростї і розумі,

9 обявивши нам тайну волї своєї по благоволенню своєму, котру перше постановив у собі,

10 щоб у порядкуванню сповнення времен зібрати все в Христї, те, що на небесах, і те, що на землї,

11 у тому, в котрому й ми наслїдниками зробили ся, бувши наперед призначені по задуму Того, хто чинить усе по радї волї своєї,

12 щоб ми, котрі перше вповали на Христа, були на хваленнє слави Його;

13 і в котрому й ви (впевнились), почувши слово правди, благовістє спасення вашого, і в котрого увірувавши, ви запечатані Духом обітування сьвятим,

14 котрий єсть задаток наслїддя нашого на викуп придбаного, в похвалу слави Його.

15 Того й я, чувши про вашу віру в Господа Ісуса і любов до всїх сьвятих,

16 не перестаю дякувати за вас, роблячи спомин про вас у молитвах моїх,

17 щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа премудрости й відкриття на познаннє Його,

18 просьвічені очі серця вашого, щоб зрозуміли ви, що за впованнє поклику Його, і що за багацтво славного наслїддя Його в сьвятих,

19 і що за безмірне величчє сили Його в нас, котрі віруємо, по дїйству превеликої потуги Його,

20 котру вдїяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правицї в себе на небесах,

21 вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени, названого не тільки в сьому віку, та й у будучому,

22 і все покорив під ноги Його, й дав Його яко голову над усїм у церкві,

23 котра єсть тїло Його, повня Того, хто сповняє все у всьому.

До ефесян 2

1 І вас (оживив), що були мертві провинами й гріхами вашими,

2 в котрих колись ходили по віку сьвіта сього, робом князя власти воздушної, духа, що тепер орудує в синах перекору,

3 між котрими й ми всї жили колись у хотїнню тїла нашого, чинивши волю тїла й думок, і були по природї дїтьми гнїва, як і инші.

4 Бог же, багатий на милость, по превеликій любові своїй, котрою полюбив нас,

5 і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),

6 і воскресив з Ним, і дав нам сидїти вкупі на небесних (місцях) у Христї Ісусї,

7 щоб показав у віках грядущих безмірне багацтво благодати своєї благостю до нас через Ісуса Христа.

8 Благодатю бо ви спасені через віру; і се не од вас: се Божий дар;

9 не від дїл, щоб нїхто не хвалив ся.

10 Його бо ми твориво, сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили.

11 Тим же споминайте, що ви (були) колись погане в тїлї, звані необрізаннєм від рекомого обрізання у плотї, рукотвореного;

12 що були ви того часу без Христа, відчужені від громади Ізраїлевої і чужі завітові обітування, не маючи надїї і безбожні в сьвітї.

13 Тепер же в Христї Ісусї ви, що бnt sли колись далеко, стали близькі кровю Христовою.

14 Він бо мир наш, що зробив з обох одно, і розвалив середню перегородню стїну;

15 вражду тїлом своїм, закон заповідей наукою обернув у нїщо, щоб з двох зробити собою одного нового чоловіка, роблячи мир,

16 і примирити з Богом обох ув одному тїлї хрестом, убивши ворогуваннє на ньому;

17 і прийшовши благовістив мир вам, далеким і близьким,

18 тим що через Його маємо приступ обоє в одному Дусї до Отця.

19 Тим же оце вже ви більш не чужі і захожі, а товариші сьвятим і домашні Божі;

20 збудовані на підвалинї апостолів і пророків, а угловий (камінь) сам Ісус Христос;

21 на котрому вся будівля, докупи споєна, росте в церкву сьвяту в Господї.

22 На Ньому й ви збудовуєтесь на оселю Божу Духом. ГО ЛОВА

3 Т ого ради й я, Павел, вязник Ісус- Христів за вас поган.

2 Коли ви чували про служеннє благодати Божої, даної менї між вами,

3 що одкриттєм обявилась менї тайна (яко ж перше я написав коротко,



4 з того можете, читаючи, зрозуміти розум мій у тайнї Христовій),

5 котра в инших родах не обявилась синам чоловічим, яко ж тепер одкрилась сьвятим Його апостолам і пророкам Духом,

6 що погане також наслїдники, однотїлесники і спільники обітування Його в Христї через благовістє,

7 котрому став я служителем по дару благодати Божої, даної менї по дїйству сили Його.

8 Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове,

9 і з'ясувати всїм, що се за спільність тайни, закритої од віків у Бозї, що створив усе Ісусом Христом,

10 щоб обявилась тепер князївствам і силам на небесах через церкву усяка премудрість Божа,

11 по вічньому постановленню, котре зробив у Христї Ісусї, Господї нашому,

12 в котрому маємо сьміливість і приступ у надїї через віру Його.

13 Тим же благаю вас не смутитись горем моїм про вас, котре єсть слава ваша.

14 Того ж то приклоняю колїна мої перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа,

15 від котрого всяке отцївство на небесах і на землї зветь ся,

16 щоб дав вам по багацтву слави своєї утвердитись силою через Духа Його у нутряному чоловіку,

17 щоб Христос вселив ся вірою в серця ваші, щоб ви, закоренившись і оснувавшись у любови,

18 могли зрозуміти з усїма сьвятими, що таке ширина, й довжина, й глибина, й висота,

19 і зрозуміти любов Христову, що перевисшує (всякий) розум, щоб сповнились усякою повнею Божою.

20 Тому ж, хто може зробити геть більш над усе, чого просимо або думаємо, по силї, що дїйствує в вас.

21 Тому слава в церкві в Христї Ісусї по всї роди на віки вічні. Амінь.

До ефесян 3

1 Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,

2 з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любови,

3 стараючись держати єдиненнє духа в мирному союзї.

4 Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;

5 один Господь, одна віра, одно хрещеннє,

6 один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.

7 Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.

8 Тим же глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.

9 (А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?

10 Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)

11 І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,

12 на звершеннє сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,

13 доки дійдемо всї до з'єдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового,

14 щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,

15 а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,

16 котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуваннє самого себе в любові.

17 Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,

18 оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.

19 Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.

20 Ви ж не так познали Христа:

21 коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що істина в Ісусї,

22 щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,

23 а обновлятись духом ума вашого,

24 та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.