Страница 435 из 455
20 Посередник же не єсть (посередник) одного, а Бог один.
21 То хиба закон проти обітувань Божих? Нехай не буде! Бо коли б дано закон, що міг би оживляти, то справдї від закону була б праведність.
22 Нї, зачинило писаннє усе під гріхом, щоб обітуваннє од віри Ісус-Христової дане було віруючим.
23 Перше ж приходу віри, під законом стережено нас зачинених на віру, що мала відкритись.
24 Тим же закон був нам учителем, (щоб привести нас) до Христа, щоб вірою нам оправдитись.
25 Як же прийшла віра, то вже ми не під учителем.
26 Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа.
27 Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.
28 Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема мужеського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.
29 Коли ж ви Христові, то ви насїннє Авраамове, і по обітованню наслїдники.
До галатiв 4
1 Глаголю ж: Доки наслїдник малолїток, доти не відрізняєть ся від слуги, хоч він і пан усього,
2 а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.
3 Так же й ми, як були малолїтками, були підневолені первотинами сьвіта.
4 Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
5 щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
6 А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
7 Тим же вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
8 Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природї були богами.
9 Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
10 Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
11 Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
12 Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нїчим ви мене не скривдили.
13 Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
14 І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
15 Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що колдї, б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
16 То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?
17 Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
18 Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
19 Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос в'образить ся у вас,
20 хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій: бо я в непевности про вас.
21 Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?
22 Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
23 Та що був од невольницї, родивсь по тїлу, а що од вільної, по обітницї.
24 Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
25 Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дїтьми своїми.
26 А вишнїй Єрусалим вільний; він мати всїм нам.
27 Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
28 Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
29 Та, як тодї, хто родивсь по тїлу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
30 Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслїдувати син невільницї з сином вільної.
31 Оце ж, браттє, ми не дїти невільницї, а вільної.
До галатiв 5
1 У волї ж оце, котрою Христос визволив нас, стійте, і під ярмо неволї знов не піддавайтесь.
2 Ось я Павел глаголю вам, що коли ви обрізуєтесь, Христос вам нїчого не поможе.
3 Сьвідкую ж знов кожному чоловіку обрізаному, що винен увесь закон чинити.
4 Обернулись ви в нїщо (одійшовши) від Христа; (ви,) що оправдуєтесь законом, од благодати відпали.
5 Ми бо духом од віри надїї праведности ждемо.
6 Бо в Христї Ісусї нї обрізаннє нїчого не може, нї необрізаннє, а віра, любовю сильна.
7 Ви бігли добре. Хто заборонив вам коритись правдї?
8 Сей перекір не від того (приходить), хто покликав вас.
9 Трошки квасу все місиво квасить.
10 Покладаюсь на вас у Господї, що не думати мете нїчого иншого, а хто колотить вами, понесе свій осуд, хто б він нї був.
11 Я ж, браттє, коли ще проповідую обрізаннє, то чого ще гонять мене? Тодї обернеть ся в нїщо поблазнь хреста.
12 Ой коли б відсїчено тих, що колотять вами!
13 Ви бо, браттє, покликані на волю; тільки щоб воля ваша не була причиною (до гріха) тїлу; а любовю служіть один одному.
14 Увесь бо закон в одному слові сповняєть ся: Люби ближнього твого, як себе самого.
15 Коли ж ви гризете й заїдаєте один одного, то гледїть, щоб не були пожерті один від одного.
16 Глаголю ж: Духом ходїть, і хотїння тїлесного не звершуйте.
17 Бо тїло бажає (того що) проти духа, а дух, (що) проти тїла; се ж одно другому противить ся, щоб не, що хочете, те робили.
18 Коли ж водитесь духом, то ви не під законом.
19 Явні ж дїла тїлесні; оце вони: перелюб, блуд, нечистота, розпуст,
20 ідолослуженнє, чаруваннє, ворогуваннє, свари, ненависть, гнїв, суперечки, незгода, єресї,
21 зависть, убийство, пянство, бенкети й таке инше. Се наперед глаголю вам, яко ж і наперед глаголав, що хто таке робить, ті царства Божого не наслїдять.
22 А овощ духа: любов, радощі, мир, довготерпіннє, добрість, милосердє, віра,
23 тихість, вдержливість. На таких нема закону.
24 А которі Христові, ті розпяли тїло з страстьми і хотїннєм.
25 Коли духом живемо, духом і ходїмо.
26 Не буваймо марнославні, один одного роздражнюючи і один одному завидуючи.
До галатiв 6
1 Браттє, хоч і впаде чоловік у яке прогрішеннє, ви, духовні, направляйте такого духом тихости, доглядаючи себе, щоб і тобі не бути спокушеним.
2 Один одного тягарі носїть, і так сповняйте закон Христів.
3 Коли бо хто думає, що він що єсть, бувши нїчим, сам себе обманює.
4 Дїло ж своє нехай випробовує кожен, тодї хвалу в собі мати ме, а не в иншому.
5 Кожен бо свій тягар нести ме.
6 Нехай же дїлить ся той, хто учить ся слова, з тим, хто навчає всього доброго.
7 Не обманюйте себе: З Бога насьміятись не можна; що бо чоловік сїє, те й жати ме.
8 Бо хто сїє тїлу своєму, од тїла жати ме зотлїннє; а хто сїє духу, од духа пожv> <е життє вічнє.
9 Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи.
10 Тим же оце, доки час маємо, робімо добро всїм, а найбільш товаришам по вірі.
11 Бачите, який великий лист написав я вам своєю рукою.
12 Которі хочуть хвалитись по тїлу, ті примушують вас обрізуватись, тільки щоб за хрест Христів гонимим їм не бути.
13 Бо і ті, що обрізались, і самі закону не додержують, а хочуть, щоб ви обрізувались, аби в вашому тїлї хвалитись.
14 Мене ж не доведи (Боже) хвалитись (чим небудь) тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, котрим менї сьвіт розпято, а я сьвітові.
15 У Христї бо Ісусї нї обрізаннє нїчого не може, нї необрізаннє, а нове створіннє.
16 І которі по правилу сьому живуть, мир на них і милость і на Ізраїлї Божому.
17 На останок, нехай нїхто не завдає менї журби; бо я рани Господа Ісуса на тїлї моїм ношу.
18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим, браттє. Амінь.
До ефесян 1
1 Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, до сьвятих у Єфесї і до вірних у Христї Ісусї:
2 Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
3 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас усяким благословеннєм духовним на небесах у Христї,
4 яко ж вибрав нас у Йому перед оснуваннєм сьвіта, щоб бути нам сьвятим і непорочним перед Ним у любови,