Страница 138 из 138
С. 520: Рівна постава, опущені руки, тонка шия, [підітнуте] => підігнуте коліно.
С. 521: Хто підтвердить мені правдивість чи правдоподібність того, що тільки через своє літературне покликання я більш нічим не цікавлюся й тому такий [безсердечий] => безсердечний?
С. 521: Хіба не дійде такого висновку [кожне] => кожен, хто порівняє їх двох?
С. 530: Я ненавиджу все, що не стосується літератури, мені [нудто] => нудно провадити розмови…
Стор. 539: Заручини Толстого, світлі враження ніжного, бурхливого, сповненого [передчутів] => передчуттів молодика, що опановує себе.
С. 549: Прагнення змалювати моє сповнене мрій внутрішнє життя відсунуло вбік, зробило [несуттєтим] => несуттєвим усе інше, яке в жахливий спосіб занепадало і занепадає й досі.
С. 550: [Закынчення] => Закінчення одного розділу не вдалася…
С. 554: …бо вже дві ночі майже не спав, бо вже зранку починала боліти голова, бо я надто боюся [затрашнього] => завтрашнього дня.
С. 557: …вона, глуха до всіх німих прохань, хоче буденності, затишної оселі, натопленої [кінати] => кімнати, інтересу до фабрики, багато їсти, лягати спати об одинадцятій вечора…
С. 566: Ти доправиш мене до іншої [в’яниці] => в’язниці, там я пробуду, мабуть, ще довго, але мене не стратять.
С. 568: Ти виходиш із будинку, [огинає] => огинаєш його, і садовою алеєю назустріч тобі лине богиня щастя.
С. 571: «Кочегар» — відверте [наслідуваня] => наслідування Діккенса, ще більшою мірою — задуманий роман.
С. 583: Страх не так перед хворобою, як за матір і перед нею, перед батьком, перед [директром] => директором і всіма іншими.