Полтава

чолобитня — чолобитна, заява, скарга або прохання від окремої особи чи групи до органів управління (до XVIII ст.)

чоловічки — зіниці

чорняки — простолюд

Чуйкевич Семен Васильович — син Чуйкевича Василя Никифоровича, який за гетьмана Мазепи служив у Батурині канцеляристом, старшим канцеляристом, реєнтом генеральної канцелярії, а 1708 р. — генеральним суддею. Залишався з І. Мазепою аж до завершення битви під Полтавою. Був засланий до Сибіру, де постригся у ченці.

чура — джура

чутити — приводити до чуття

шабаш — закінчення, кінець чогось. Від єврейського «шабаш» — суботнє свято

шаг — дрібна розмінна монета

шармант (фр.) — чарівний, чудовий, милий

Шереметьєв Борис Петрович (1652–1719) — генерал-фельдмаршал Петра I

шлия — шлея

шльох (польськ.) — плач, ридання, голосіння, схлипування

шлючок — ковточок (від ніж. Schluck — ковток)

шляк би трафив — прокльон-лайка німецько-польського походження, пряме значення якого — «щоб стався апоплексичний удар»

шопа — сарай

шпада — шпага

шпакуватий — з сивиною, сивуватий (про людину); темно-сірий (про коня)

шпік — кістковий мозок

штафета — естафета

штральсундський — від німецького м. Штральзунд на Балтійському морі

штуцер — воєнна рушниця з гвинтовими нарізами в стволі

шубравець — негідник, мерзотник

шувір — вітровій

шурнути — кинути

щипта — пучка, щіпка

Юдита [Юдит] — Юдиф, біблійна героїня. Коли Олоферн обложив її рідне місто Бетулію, вона пішла до його намету, зачарувала своєю красою і вночі відрубала йому голову його ж мечем.

Юр (святий) — святий Юрій (Георгій)

Юрась — Юрій Хмельницький (Хмельниченко), син Богдана. 1657 р. проголошений наслідником гетьмана. Через місяць відмовився від гетьманату. Вдруге обраний гетьманом 1659 р., але через невдачі 1663 р. зрікся булави і пішов у ченці.

язик — полонений, від якого добувають вісті про стан ворожої армії

ярмурка — ярмулка, шапочка з м'якої матерії без околички, яка щільно прилягає до голови

Ярослав Осмомисл — галицький князь (1153–1187), наймогутніший князь тодішньої Русі. У «Слові про похід Ігоря» сказано: «Галицький Осмомисле — Ярославе! Високо ти сидиш на своєму золотокованому престолі, підперши Угорські гори своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу, зачинивши Дунаєві ворота, рядячи суди по Дунаю. Гроза твоя по землі тече».

ятаган — холодна зброя, середня між шаблею і кинджалом, що має фігурний вигин, увігнуте лезо. Була поширена на Близькому і Середньому Сході.

ad majorem gloriam (лam.) — на більшу славу

ad rem (лam.) — до речі (до справи)

alea jacta est (лam.) — важливе рішення прийнято; букв. «жереб кинуто»

allons souper (фр.) — ходімо вечеряти

altera natura (лam.) — друга вдача

amusement a la moutarde (фр.) — забава, розвага з гірчицею (чимось незначним)

ars longa, vita brevis (лam.) — мистецтво довговічне, а життя коротке

Carolus rex (лam.) — король Карл

carpe diem (лam.) — користай з нагоди (букв. лови день)

certum quia absurdum (лam.) — певне, бо неможливе (абсурдне)

circulus vitiosus (лam.) — порочне коло. (Логічне положення, яке саме потребує доведення, видається за доведене і лягає в основу міркування).

civilis sanguinis (лam.) — цивільна кров

dementia et benignitate quam armis (лam.) — ласкавістю і добротою, ніж зброєю

Curtius. De rebus gestis Alexandri Magni — Курціускторія Александра Великого.

de gustibus non est disputandum (лат.) — про смаки не сперечаються

demigenie (фр.) — напівгеній

despotice (лат.) — самовладно, деспотично

domine (лат.) — пане, добродію

eine Flohfestung (ніж.) — маленька фортеця (букв. блошина фортеця)

eine nette Emotion (ніж.) — миле зворушення; приємне почуття

errare humanuni est (лат.) — помилятися властиво людині

Euer Gnaden auch hier? (ніж.) — Ваша милість теж тут?

ex consilio (лат.) — за порадою

exempla trahunt (лат.) — приклади притягають

exemplum (лат.) — приклад; наприклад

ganz Mitteleuropa blutet (ніж.) — ціла Середня Європа стікає кров'ю

Gott mit uns! (ніж.) — З нами Бог!

gut gebrьllt, Lцwe! (ніж.) — добре сказано! Браво! (букв. добре заревів, леве!)

hic habitabo in aeternum (лат.) — тут житиму вічно

hic sunt tabernacula mea, hic habitabo in aeternum (лат.) — тут моя домівка, тут житиму довіку

hic sunt tabernacula tua! (лат.) — тут твоя домівка!

histoires galantes (фр.) — фривольні історії, анекдоти

homme d'etat (фр.) — державний діяч, державний муж

impossible (фр.) — неможливо

keine Ursache, Bagatalle (ніж.) — нічого, дрібниці

keine Ursache, Herr Luxemburg (ніж.) — нема за що, пане Люксембург

Kleinigkeit, eine kleine, aber nette Emotion (ніж.) — дрібниця, мале, але приємне зворушення

la picce est finie (фр.) — вистава закінчена

Lapalien, mein Herr, Lapalien (ніж.) — пусте, мій пане, пусте

lentissimo passu (лат.) — найповільнішим кроком

les bons principes (фр.) — добрі засади; гарні основи

les extremes se touchent (фр.) — полярності (крайнощі) збігаються

malum necessarium (лат.) — зло з необхідності

monsieur (фр.) — пан

natura artifex perfectrix (лат.) — природа — досконалий мистець

nec Hercules contra plures (лат.) — навіть Геркулес не в змозі проти багатьох

nihil novi sub soli (лam.) — немає нічого нового під сонцем

non armis sed dementia et benignitate (лam.) — не зброєю, а ласкавістю і добротою

non est ad astra mollis a terris via (лam.) — не легко до зірок земною дорогою, перен.: нелегко здійматися вгору

non est desperandum (лam.) — геть зі зневірою; без зневіри

odi profanum vulgus (лam.) — ненавиджу низький натовп

Pax vobiscum! (лam.) — мир вам!

prae strepitu armorum verba legum non audiuntur (лam.) — під час війни закони втрачають свою силу; через звуки зброї слів не слухають

primo (лam.) — перше, по-перше

primo voto (лam.) — за першим чоловіком

prosit! (лam.) — будьмо!

qui tacet consentire videtur (лam.) — мовчання — ознака згоди; хто мовчить, той згоджується

rudis indigestaque moles (лam.) — необроблена, невпорядкована величезна маса

salus patriae suprema lex (лam.) — добро вітчизни — найвищий закон

secundo voto (лam.) — за другим чоловіком

si parva magnis comparare licet (лam.) — якщо можна порівнювати мале з великим

suprema lex — dura necessitas (лam.) — найвищий закон — сувора необхідність

theatrum (лam.) — театр

tres bien, monsieur (фр.) — дуже добре, пане

tu ne cede malis, sed contra audentius ito (лam.) — іди без страху вперед

utinam falsus vates sim (лam.) — аби я не виявився злим пророком; аби я не наврочив

vanitas vanitatum (лam.) — марнота марнот, суєта суєт

virum quam viraginem (лam.) — чоловіка, ніж жінку з вдачею чоловіка

vis major (лam.) — незборима сила, створена стихією чи обставинами

Vivat Carolus rex! (лam.) — Хай живе король Карл!

Vôtre Majesté (фр.) — Ваша величність

vult ludi mundus, ludatur (лam.) — хоче світ бавитися, хай бавиться

ЗМІСТ

Над Десною

Бої

Пояснення слів, виразів, власних імен

Видавнича фірма «ВІДРОДЖЕННЯ» висловлює щиру подяку працівникам Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника (директор Мирослав РОМАНЮК), Львівського історичного музею (директор Богдан ЧАЙКОВСЬКИЙ), Львівської галереї мистецтв (директор Борис ВОЗНИЦЬКИЙ) та панам Богданові ГОСЮ і Сергієві ПАВЛЕНКУ за сприяння і надання художніх, літературних та наукових матеріалів