Полтава

соблазнити — спокусити

совіт — рада

Содома і Гомора — Содом і Гоморра, біблійні міста, мешканці яких через огидну розпусту були спалені вогнем з неба

Сомко Яким — представник заможного козацтва, брат першої дружини Б. Хмельницького. Наказний гетьман Лівобережжя. Після «чорної ради» 1663 р., на якій було обрано на гетьмана І. Брюховецького, Я. Сомка страчено.

сопух — сморід

сотнар — центнер

софіст — у стародавній Греції розумна, винахідлива людина, платний вчитель мудрості і красномовства. Пізніше — людина, яка вдається до софістики — використання навмисне хибно зроблених умовиводів з видимістю істинних.

списатися — тут: відзначитися, показати себе з кращого боку

спит — допит

Спіноца — Бенедикт (Барух) Спіноза (1632–1677), нідерландський філософ. За його вченням, природа (ототожнювана з Богом) — це єдина, вічна і безмежна субстанція, причина самої себе; мислення — це атрибут (невід'ємна властивість) субстанції.

спліндрувати — сплюндрувати

споювати — скріплювати, з'єднувати

спроневіритися — зневіритися

сріблоглавий жупан — матерія, перетикана сріблом

ст. ст. — за старим стилем (Юліанським календарем)

Стиґс — Стикс, у давньогрецькій міфології ріка в царстві мертвих, уособлення мороку й жаху

стипа (з польськ.) — поминки, тризна

стратеґія — наука про військове і воєнне діло

страховиття — страховиддя, страхіття, страховище

стремінний — стременний, конюх, який доглядає за верховими кіньми господаря і супроводжує його під час полювання

стричок (з польськ.) — мотуз із петлею; петля

стрібувати — спробувати, попробувати

стрічка — тут: рядок (у листі, пісні, вірші тощо)

ступайка — нікчемний служивий (від рос. Ступай-ка)

стябло — дерев'яний ківш; піднос, таця

субординація — військовий послух, підпорядкування

субтельний — субтильний, тендітний, ніжний, м'який (у поведінці)

суверен — зверхник, керівник

сугак — ссавець групи антилоп

суматоха (рос.) — метушня, шарпанина

супліка — писане прохання або скарга

суремка — сурма (мала)

суто — тут: добре; достатньою мірою

сфіналізувати — закінчити

ськати — шукати

сяг — сажень; тут: дерево, порізане і складене у кубічні сяги

таврований — позначений

табака — нюхальний тютюн

Талес — Фалес (бл. 625 — бл. 547 р. до н. е.), родоначальник античної філософії. Усе розмаїття явищ і речей зводив до однієї першостихії — води.

Тамерлан [Тимур] (1336–1405) — середньоазійський правитель і полководець. Створив державу зі столицею в Самарканді. Розгромив Золоту Орду. Здійснював грабіжницькі походи в Іран, Індію, Закавказзя, Малу Азію та ін.

тафельдекер (ніж.) — слуга, який накриває стіл

телепати — теліпати

тепличина — багно, що не замерзає

теребити — чистити від лушпиння

терлиця — терниця, знаряддя для тертя, тіпання льону, конопель і т. п.

Термопіли — Фермопіли, гірський прохід на південь від Фессалійської рівнини, поєднує північні і південні райони Греції. Під час грецько-перських воєн, у 480 р. до н. е., 300 спартанців очолюваних царем Леонідом, мужньо захищали прохід від величезної армії персів, і всі загинули.

теряти — втрачати

тетрапод — чотирикутний стіл у церкві, на який виставляють ікони

тим'ям — фіміам, запашна речовина для обкурювання, а також ароматичний дим, що виникає при спалюванні цієї речовини

тілький — такий великий

тогідь — минулого року, торік

Тома [Фома, Хома] — Фома невірний — один з 12 апостолів. Мав схильність до сумнівів. Зокрема, тільки тоді повірив, що Христос воскрес, коли вклав пальця до відцвяшеної рани і руку до пробитого списом боку Господа.

трабант — драбант, охоронець

тратва — пліт (на річці, озері)

тратувати — топтати

требник — книга з молитвами для треб — хрестин, вінчання, панахид тощо

тропак — український танець, за виконанням близький до гопака

трудний — стомлений, змучений

трунок — напій

трус (рос.) — боягуз

труский — боягузливий

трухлий — злежалий

трястя — трясця, лихоманка

тулів — тулуб

тулуп [тулуб] (рос.) — кожух

тулумбас — рід бубна

турбан — тюрбан, чалма, головний убір із тканини, обмотаної кілька разів навколо голови

туркус — бірюза

угол — кут

узвар — юшка з сушених овочів, компот

узороччя — дорогоцінності

улус (тюрк.) — назва стійбищ, поселень, громад у тюркських народів

упованіє (старосл.) — тверда надія

упрямість (рос.) — упертість

ураза — рана; несправедливо заподіяна образа, прикрість

Фавст — мандрівний чорнокнижник XVI ст.

файка — люлька

фасон — крій, форма

фаталізм — віра в фатум, призначення

фата-моргана — різновид міражу

фатум — судьба; доля

фацеція — тут: жарт, витівка, смішна бувальщина

фашина — в'язка хмизу, лози, очерету для укріплення насипів, гребель тощо

фелон — риза, верхнє вбрання священика, яке вдягається під час Богослужіння

фельчер — фельдшер, щось середнє між цирульником і лікарем

флянки — боки, крила

форейтор — верхівець, що сидить на передньому коні при запрязі цугом

фортель — підступ

фотель — крісло

фравцімер (ніж. Frauenzimmer) — жінки при дворі володаря або вельможі, згодом згірдливо, зневажливо про жінку загалом — баба

фрига (польськ.) — дзига

Фридерик — Фрідріх I, курфюрст Бранденбургський, який 1701 р. оголосив себе королем Пруссії

фузія — рушниця

фурії — у римській міфології богині помсти, докорів сумління. Карали людей за гріхи.

футро — хутро; шуба

хабета (польськ.) — кляча (зневажл.)

хабуз — бур'ян

харциз — розбишака

хахли — так з насмішкою називали москалі українців, як ці тих «кацапи»

хіснуватися — користатися

хлоп — селянин; чоловік

хов — виховання

хованець — домашній чорт, домовик

хосен — користь

храп — нижня й середня частина перенісся коня

цвітень — квітень

Цецюра, Безпалий, Суховій — самозвані кандидати на гетьманську булаву

Цицерон Марк Туллій (106–43 рр. до н. е.) — давньоримський політик, оратор і письменник. Мова його творів уважається зразком класичної латини.

цісар — австрійський імператор

Цурка Василь — гетьманський господар. 1702 обійняв уряд господаря Батуринського замку. Наприкінці жовтня 1708 пішов з І. Мазепою до шведів. 31 липня 1709 був схоплений і відправлений до московського воєводи у Києві, де він, правдоподібно, помер від катувань. Дружина з шестирічною донькою після спалення Батурина перебувала в Прилуках, потім 1709 була заарештована і до 1711 прожила під наглядом у Глухові.

цюра — джура

чада — діти

чапрак [чепрак] — вовняна підстилка під кінське сідло

часи — тексти з Часослова

чатинний — глицевий, хвойний

чезнути — тут: марніти

чепель — ніж з дерев'яною ручкою

черкеска — верхній чоловічий одяг із сукна з прорізами і відкидними рукавами

черточка — рисочка

черці — ченці, монахи

Чечель Дмитро Васильович (? -1708) — сердюцький полковник. Брав участь у виборах І. Мазепи. Як «породний шляхтич православний» після перевороту 1687 р. став гетьмана знатним військовим товаришем. 1689 був у складі делегації старшин, викликаних до Москви, 1690 супроводжував митрополита Варлама Ясинського до царів. 1696 гетьман послав його з полком для захисту південного кордону від очікуваного набігу кримських татар на українські міста після взяття Азова. В. Кочубей у доносі назвав Д. Чечеля одним із найвідданіших І. Мазепі людей. У жовтні-листопаді керував обороною Батурина, незважаючи на царський указ «господину полковнику Чечелю в тот замок немедленно великороссийских людей впустить», не відчинив ворота перед військом Меншикова. Продовжував мужньо захищати Батурин. Коли сили ворога вдерлися до міста, він утік, але був схоплений і через кілька днів колесований у Глухові. чміль — джміль