Твори

10 Делеклюз Луї Шарль (1809—1871) — французький політичний діяч, журналіст, один з керівників Паризької комуни. Загинув на барикадах.

ЧУМАКШСЬКА КОМУНА

Вперше надруковано у зб.: «Сині етюди» (Харків, 1923.— С. 111—126),

1927 та 1929 рр,— у першому томі Творів. Подається за вид.: Хвильовий Микола. Твори: У 3-х т.—Харків, 1929.— Т. 1.— С. 172—191.

1 Чумак Василь Григорович (1901 —1919)—український радянський поет, один із фундаторів першого українського літературного журналу поре-волюційного часу «Мистецтво». Вів підпільну революційну роботу в окупованому петлюрівцями і денікінцями Києві. Розстріляний денікінською контррозвідкою в Києві 21 листопада 1919 р.

2 «Безнадійно. Є наді я...» — вірш В. Чумака «Офіра» (збірка «Заспів», 1919р.).

3 Бобчинський і Добчинський — персонажі комедії М. В. Гоголя «Ревізор» (1836).

I Каутський Карл (1854—1938) — один з лідерів і теоретиків німецької соціал-демократії і 2-го Інтернаціоналу.

У продком — скорочення з російської: «уездный продовольственный комитет».

ь Тред-юніони-— професійні спілки Великобританії та ряду інших англомовних країн. Виникли у XVIII ст. Метою робітничого руху вважається профспілкова боротьба за поліпшення економічного і правового становища окремих груп трудящих.

7 Завжінвідділом повпаркому (скорочено) — завідуюча жіночим відділом повітового партійного комітету.

8 Кронштадт — місто в Ленінградській області. Заснований Петром І як фортеця для захисту Петербурга з моря. В 1921 р. антирадянський Кронштадтський заколот був ліквідований частинами Червоної Армії за участю делегатів X з’їзду партії.

у Непівська (походить від неп) — нова економічна політика, розроблена Леніним і проголошена X з’їздом РКП (б). Означала відхід від політики воєнного комунізму, заміну продрозверстки продподатком і частково допускала ринкові відносини.

10 В л . І л ь ї н — один з псевдонімів В. І. Леніна. Під цим псевдонімом були опубліковані роботи В. І. Леніна «Розвиток капіталізму в Росії» (1896— 1899), «Від якої спадщини ми відмовляємося?» (1897 —1898) та ін.

II Геккель Ернст (1834—1919) —німецький біолог-еволюцюніст, пропагандист теорії Чарлза Дарвіна про походження видів. Намагався обгрунтувати соціальний дарвінізм, а також спілку науки і релігії.

12 Мах Ернст (1838—1916) — австрійський фізик і філософ, мав значний вплив на розвиток емпіріокритицизму та неопозитивізму, його гостро критикував Ленін.

13 «Матеріалізм і емпіріокритицизм» — філософська праця В. І. Леніна, написана 1908 р.

11 «Анти-Дюрінг» — одна з головних теоретичних праць Ф. Енгель-. са, написана 1878 р.

15 Комбури — комуністичні буржуа, поширене в перші пореволюцій-ні роки скорочення.

16 Кал едінськ ий — походить від імені Каледіна Олексія Максимовича (1861 —1918) — керівника контрреволюційного заколоту заможного донського козацтва в 1917 —1918 рр.

17 Ц і це р о н Марк Туллій (106—43 до н. е.) — давньоримський політичний діяч, оратор, письменник, автор трактатів і промов. Прихильник республіканського ладу

18 «Комуніст» — газета, орган ЦК КП(б)У. Виходив у 1918—1926 рр. у Харкові російською мовою, з червня 1926 р.— українською. З 2 лютого 1943 р. видається під назвою «Радянська Україна».

НА ОЗЕРА

Вперше надруковано в журн.: Всесвіт (1926.— № 15.— С. 2—4), 1927 та. 1929 рр.—у першому томі Творів 1932 р.—у Вибраних творах (т. 1). Подається за вид.: Хвильовий Микола. Вибрані твори.— Т. 1.— С. 236—248.

У виданні 1932 р. оповіданню передував невеликий вступ: «До етюду «На озера» я відношу й «Мисливські оповідання добродія Степчука». Ці поетичні екзерциції (свідомо беру це не зовсім благозвучне слово) треба розглядати не як оповідання пролетарського мисливця, а як записки переляканого дрібного буржуа. Хіба ж пролетаріат «тікає від людей»? Хіба він ширяє над «мертвими краями старосвітських поміщиків», «шукаючи нових ілюзій до нових невідомих берегів»? Отже, нічого нема дивнрго в тому, що модернізований тарта-рен 55 боїться мертвої качки, дітей і нарешті опудала в останньому оповіданні того ж таки добродія Степчука. Написано 1927 року».

Це якраз дуже промовистий доказ того, що своїми автокоментарями Хвильовий намагався не так прояснити зміст, авторську позицію, як по можливості застрахувати себе від тодішньої голобельної критики. Навряд чи письменник всерйоз протиставляв «пролетарського мисливця» і мисливця — «дрібного буржуа». Та й образ твердокам’яного пролетаря, який ніколи не сумнівається, не шукає «нових ілюзій» — це досягнення якраз невтомно критикованої Хвильовим пролетарської літератури з її «монументальним реалізмом».

1 Б’ єргалка — розмовна назва кафе, пивнички, де можна дешево ї швидко поїсти. Походить від нім. Ьіег або ж від франц. Ьіёге.

2 Фламмаріон — тут фантазер, дослідник незнаного. Очевидно, походить від імені французького астронома, дослідника Місяця, засновника французького астрономічного товариства Каміля Фламмаріона (1842—1925).

3 Горацій (Квінт Горацій Флакк; 65—8 до н. е.) — римський поет.

4 Епікурейський (за ім’ям давньогрецького філософа-матеріаліста Епікура; 341—270 до н. е.) — спрямований на одержання насолоди, яка, за Епікуром, грунтується на задоволенні потреб і виключає страждання тіла / і душі.

5 «Нотатки мисливця» (1847—1851) — цикл оповідань І. С. Тургенева (1818—1883).

6 «Б е ж и н луг» — оповідання І. С. Тургенева, що увійшло до циклу «Нотатки мисливця».

7Пульхерія Іванівна й Афанасій Іванович — персонажі повісті М. Гоголя «Старосвітські поміщики» (1835).

й Сахара — найбільша на земній кулі пустеля в Африці.

9 Сорочинці — містечко Миргородського повіту Полтавської губернії (тепер Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області).

10 «Червона свитк а».— Мається на увазі мотив повісті М. Гоголя «Сорочинський ярмарок» (1831) — пекельна червона свитка, яка нібито приносить нещастя всім, у чиї руки потрапляє.

'' Дон Квізадо — одне з прізвищ дон Кіхота, героя однойменного роману Мігеля де Сервантеса.

МИСЛИВСЬКІ ОПОВІДАННЯ ДОБРОДІЯ СТЕПЧУКА

Вперше надруковано в Універсальному журналі (1929.— № 6.— С. 42— 58). Подається за вид.: Хвильовий Микола. Вибрані твори.— Харків; Рух, 1932.—Т. 1.- С. 250—287.

Автор супроводжує твір таким зауваженням: «Див. вступне слово до ескізу «На озера». Рік той же».

1 Мюнхгаузен (Мюнхаузен) — герой німецьких анекдотичних переказів про дивовижні пригоди безжурного й хвальковитого барона Мюнхаузена;

на їх основі написано гумористичний збірник (1786) німецького письменника Рудольфа Еріха Распе (1737—1794), російський переклад якого здійснив

1923 р. К. Чуковський («Удивительные приключения, путешествия и военные подвиги барона «Мюнхгаузена»). Переробку збірника Распе здійснив німецький письменник Готфрід Август Бюргер (1747—1794), видавши 1786 р. під назвою «Дивовижні пригоди барона Мюнхаузена». ^

2 Прекрасна Маргарита — героїня драми німецького письменника Йоганна Вольфганга Гете (1749—1832) «Фауст» (1773—1831).

3 Ферд ищенко — персонаж роману Ф. М. Достоєвського «Ідіот» (1868).

БАРАКИ, ЩО ЗА МІСТОМ

Вперше надруковано у зб.: «Сині етюди» (Харків, 1923.— С. 127—143),

1926 р. опубліковано окремою книжечкою (ДВУ), 1927 і 1929 рр.— у першому томі Творів. Подається за вид.: Хвильовий Микола. Твори: У 3-х т.— Харків, 1929.— Т. 1.— С. 206—225.

1 Гайдамаччина — українські військові угруповання, що діяли в

1918—1920 рр.

СВИНЯ

Вперше надруковано у зб.: «Сині етюди» (Харків, 1923.— С. 144—159),

55

Тартарен — персонаж сатиричної трилогії «Тартарен Тарасконаський» (1872—1890) французького письменника Альфонса Доде (1840—1897), в якій зображено тип задаваки-мисливця.— Ред.