Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 218 из 238

26 Рєпін Ілля Юхимович (1844—1930) — російський художник-реаліст.

27 Бельше Вільгельм (1861 —1914) —німецький письменник та історик літератури, один з активних популяризаторів теорії Дарвіна.

28 «Росія в імлі» У е л ь с а — публіцистична книга-репортаж (1920) англійського письменника Герберта Уеллса (1866—1946).

29 н-> •

Е с д е к — соціал-демократ.

30 Кирило - Мефодіївські братчики — члени Кирило-Мефо-діївського братства (товариства) — таємної антикріпосницької організації, яка існувала в 1845—1847 рр. у Києві. Членами товариства були Т. Г. Шевченко, М. І. Гулак, М. І. Костомаров, В. М. Білозерський, П. О. Куліш.

31 Сиваш (Гниле море) — західна частина Азовського моря, відділена від нього Арабатською стрілкою. У листопаді 1920 р. війська Червоної Армії разом із загонами махновців вбрід перейшли Сиваш і розбили білогвардійські війська в Криму.

32 Боротьбисти — українська революційна партія, яка виникла 1918р. внаслідок розколу Української партії соціалістів-революціонерів з лівого її крила. Походить від назви центрального друкованого органу — газети «Боротьба». Лідерами боротьбистів були Г. Михайличенко, В. Блакитний, Г. Гринько, П. Любченко, О. Шумський. 1920 р. партія саморо^пустилася, значна частина боротьбистів увійшла до складу КП(б)У. У роки культу колишні боротьбисти були піддані масовим репресіям.

^ РКП — Російська Комуністична партія.

34 К П (б) У — Комуністична партія більшовиків України.

35 Волинці та ізмаїльці — розташовані у Петербурзі запасні полки Волинський та Ізмаїльський, які складалися в основному з українців і одними з перших приєдналися у березні 1917 р. до повсталих робітників. Великий вплив у цих полках мали українські соціал-демократичні організації. Участь цих підрозділів у жовтневому повстанні мала велике значення для перемоги соціалістичної революції.

36 «Я так ї ї, я так люблю мою Україну убог у...» — цитата з поезії Т. Г. Шевченка «Сон» («Гори мої високії») 1847 р.

37 Верді Джузеппе (1813—1901) —італійський композитор.

КІТ У ЧОБОТЯХ

Вперше надруковано у зб.: «Дочери Октября» (Харків, 1922.— С. 53—61),

1923 р.— у зб. «Сині етюди», двічі окремими книжечками (1924, 1925 рр.), 1927 та 1929 рр.— у першому томі Творів. Подається за вид.: Хвильовий Микола. Вибрані твори.— Т. 1.— С. ПО—129.

У цьому виданні автор подав до твору такий вступ: «Новела «Кіт у чоботях» давно ввійшла в хрестоматії й не потребує коментарів».

1 Д у л ь с і н е я — героїня роману Мігеля Сервантеса де Сааведра (1547— 1616) «Дон Кіхот» (1605—1615). Для головного героя проста, неосвічена селянська дівчина Альдонса була Дульцінеєю, «дамою серця». У переносному значенні — обожнювана жінка.

2 Краснов Петро Миколайович (1869—1947)—генерал царської армії, в жовтні 1917 р. був направлений на придушення революції в Петрограді, у 1918 р. очолив виступ донських козаків проти Радянської республіки. Після розгрому заколоту емігрував. За рішенням Верховного суду СРСР страчений у Москві.

3 Колчак Олександр Васильович (1873—1920) —царський адмірал, один з головних керівників російської контрреволюції. Встановив на Уралі, в Сибіру і на Далекому Сході військову диктатуру. Був захоплений червоними партизанами, засуджений Іркутським ревкомом і страчений 1920 р.

4 Юденич Микола Миколайович (1862—1933)—білогвардійський генерал, очолював контрреволюційні виступи на північному заході Росії в період іноземної інтервенції й громадянської війни. Війська Юденича, що загрожували Петрограду, були розгромлені в грудні 1919 р. У 1920 р. втік за кордон.

5 Денікін Антон Іванович (1872—1947) —генерал-лейтенант царської армії, головнокомандуючий контрреволюційними силами Південної Росії під час громадянської війни. Після розгрому деніківщини в березні 1920 р, білоемігрант.

6 Тьєр Адольф (1797—1877) — французький історик і державний діяч, прем’єр-міністр і міністр закордонних справ. Під час Паризької комуни 1871 р. очолив версальців у боротьбі проти комунарів. У 1871—1873 рр.— президент Франції.

7 Подиви — скорочення з російської: политический отдел дивизии.

ЮРКО

Вперше надруковано в журн.: Зори грядущего (Видавався в Харкові.— 1922.— № 5), 1923 р.— у зб. «Сині етюди», 1925 р.— окремою книжечкою (ДВУ). 1927 та 1929 рр.— у першому томі Творів. Подається за вид.: Хвильовий Микола. Твори: У 3-х т.— Харків, 1929.— Т. 1.— С. 84—97.

1 «Нива» Маркса — щотижневий ілюстрований журнал, який видавав





0. Ф. Маркс у Петербурзі в 1870—1918 рр.

2 «Отче наш, електричної системи віку...» — цитата з поеми М. Хвильового «В електричний вік» (1921).

3 Пуанкаре Раймонд (1860—1934) —французький політичний і державний діяч, у 1913—1920 рр. президент Франції.

НА ГЛУХІМ ШЛЯХУ

Вперше надруковано в журн.: Шляхи мистецтва (1923.— № 5.— С. 39— 40), 1924 р. опубліковано у зб. «Осінь», 1925 р.— окремою книжечкою (ДВУ), 1927 та 1929 рр.— у першому томі Творів. Подається за вид.: Хвильовий М. Твори: У 3-х т.— Харків, 1929.— Т. 1.— С. 84—97.

1 Г у н н и — давні кочові племена, об’єднання яких складалося в Приураллі у II—IV ст. з тюркомовних хунну і місцевих угрів та сарматів.

2 Сармати — грецька назва кочових племен Північного Кавказу і степової частини Поволжя (VI—IV ст. до н. є ).

3 Германці — стародавні племена індоєвропейської мовної групи, що спочатку жили на узбережжі Північного та Балтійського морів.

4Аттіла (? — 453) —полководець, вождь гуннського союзу племен.

5 Тамерлан — європейська форма прізвища Тимура (1336—1405), середньоазіатського полководця і правителя.

6 Великі Зондські острови — острови в Індонезії, частина Малайського архіпелагу.

7 Наяда — у грецькій міфології німфа джерел і струмків.

8 А я дівчина Наталка...— неточна цитата пісні Наталки з п’єси

1. П. Котляревського (1769—1839) «Наталка Полтавка» (1819). У тексті п’єси: «Ой я дівчина Полтавка, А зовуть мене Наталка».

9 Володимирська — Володимирський тракт, якими гнали каторжників у Сибір. Ця дорога скорботи увічнена художником І. І. Левітаном (1860— 1900) на відомій картині «Владимирка» (1892).

СОЛОНСЬКИЙ ЯР

Вперше надруковано у зб.: «Сині етюди» (Харків, 1923.— С. 74—85),

1924 р. видано окремою книжечкою разом з оповіданням «В очереті», 1926 р.— окремою книжечкою (ДВУ), 1927 та 1929 рр.— у першому томі Творів,

1932 р.— у Вибраних творах, т. І. Подається за вид/. Хвильовий Микола. Вибрані твори.— Т. '1.—. С. 156—169.

У цьому виданні був лаконічний авторський вступ: «Солонський Яр» став теж хрестоматійним оповіданням. Написано 1921 року».

1 Хододний Яр — ліс під Чигирином, де, за народними переказами, гайдамаки святили ножі перед повстанням проти польської шляхти у другій половині ХѴШ ст. Т. Г. Шевченко звертається до цих подій у поезії «Холодний Яр» (1845).

СИЛУЕТИ

Вперше надруковано в журн.: Червоий шлях (1923.— № 1.— С. 18—29). У 1924 р. опубліковано у зб. «Осінь», 1927 та 1929 рр.— у першому томі Творів. Подається за вид.: Хвильовий Микола. Твори: У 3-х т.— Харків, 1929.— Т. 1.—С. 120—140.

1 Ортечека — скорочення, ймовірно, від російського «организационнотранспортный отдел чрезвычайной комиссии».

2 Коцюбінскіх.— Мається на увазі Коцюбинський Михайло Михайлович (1864—1913) —український письменник і громадянський діяч. Згаданий образок «Він іде» написаний 1896 р.

3 Коцюбинський Юрій Михайлович (1896—1937) —син письменника, український радянський державний, партійний і військовий діяч, входив до складу першого уряду Радянської України. Був незаконно репресований.