Страница 30 из 41
Відтак на екрані знову ожив містер Спілберг, який продовжував розвивати свою думку:
— …Директива 6-83 Ради національної безпеки санкціонувала початок дослідних робіт по створенню системи протиракетної оборони з елементами космічного базування. Таким чином, концепція гарантованого виживання США прийняла реальні обриси. Якщо ми першими зуміємо реалізувати програму Ес-Ді-Ай, це зробить Америку лідером у воєнній та науковій галузях. До нас звернуть свої погляди країни третього світу, багато з яких нині симпатизують Москві. Передумови для такого повороту у нас є. Насамперед я маю на увазі нашу технологічну перевагу. Сьогодні я хотів би ще раз повернутись до матеріалів наради, яку адміністрація Білого дому разом з Пентагоном провела влітку 1984 року з участю майже тисячі американських підприємців, фінансистів і представників ділових кіл, котрі представляють електронну промисловість Сполучених Штатів. Готуючись до сьогоднішньої наради, я відібрав найцікавіші, на мою думку, відеокадри.
Шеф ЦРУ, з яким Спілберг, очевидно, раніше погодив технічний бік свого виступу, набрав кілька цифрових комбінацій на терміналі персонального комп’ютера, з’єднаного з монітором. Услід за цим на екрані, вмонтованому в стіні, з’явилось кольорове зображення конференц-залу, заповненого елітою електронного бізнесу країни. Телекамера направила своє око на виступаючого. Обличчя семітського типу заповнило майже весь екран монітора. У кабінеті директора ЦРУ почувся голос Семюеля Голдсміта — бізнесмена, віце-президента “Круглого столу бізнесу”, чия воля так чи інакше відбивалась на політиці багатьох урядів:
“Колишній помічник президента з питань національної безпеки Збігнєв Бжезінський якось влучно зауважив: “Америка є глобальним розповсюджувачем технотронної революції. Саме американське суспільство справляє у даний час найбільший вплив на інші народи, сприяючи перспективним сукупним змінам їх поглядів і звичаїв. Сполучені Штати — найбільш новаторське і творче суспільство наших днів”. Важко не погодитися з цією точкою зору. Сьогоднішні Сполучені Штати справді є прообразом технотронного суспільства, піонером в авангарді людства. І хочуть чи не хочуть цього інші країни, але й вони будуть змушені стати на цей магістральний шлях прогресу. Логічно слідує, що саме нам необхідно очолити міжнародне співробітництво при розв’язанні глобальних проблем. Кому, як не США, мусить бути надане право розпоряджатись науково-технічним потенціалом наших союзників? І не лише союзників… За нашим вибором повинно відбуватися прилучення країн, що розвиваються, і країн комуністичного блоку до висот науково-технічного прогресу”.
На екрані монітора в кабінеті шефа Ленглі з’явилося обличчя Брайєна Вудрафа, заступника міністра оборони по НДДКР.
“Хочу поінформувати присутніх у цьому конференц-залі представників електронного бізнесу, що з ініціативи Пентагону створено ряд консорціумів. Мета — успішна реалізація програми Ес-Ді-Ай. Створена також спеціальна група військово-промислових корпорацій та дослідних організацій для розробки комп’ютерних програм і технологій. Контракти на роботи вже надані “Макдоннал-Дуглас” та “Ай-бі-ем”. Пентагон також виділив корпораціям “Грумман”, “Локхід” контракти на загальну суму близько шістдесяти мільйонів доларів для досліджень у рамках програм Ес-Ді-Ай. В разі успішного випробування нового типу ракети, над якою працює “Тексас інструмента”, Пентагон перекаже на банківський рахунок корпорації 6 мільярдів доларів. А всього, як ви знаєте, Ес-Ді-Ай коштуватиме близько трильйона доларів. Однак не слід забувати, що кожен мільярд доларів, асигнований сьогодні на якусь військову новинку, завтра принесе десятки, а то й сотні мільярдів прибутку. Одне слово, від вас вимагається ініціатива і хист справжніх бізнесменів і спеціалістів…”
— А це Сідней Керр, представник Національного центру стратегічної інформації, — прокоментував помічник президента появу на стінному екрані високого, астенічної будови чоловіка років п’ятдесяти, з довгим сивим волоссям.
“Ми повинні забезпечити Сполученим Штатам технологічне лідерство у всіх системах зброї шляхом використання останніх науково-технічних досягнень. Необхідно створити ефективну базу для гарантування національної безпеки США в майбутньому. Слід різко обмежити експорт досягнень електронних технологій, що можуть мати потенційне військове значення. Дедалі зростаючий вплив світового ринку і захист інтересів національного капіталу вимагає відповідного зміцнення позицій держави в галузі зовнішньоекономічних зв’язків. Нам слід зробити рішучі кроки у напрямку масового використання електронних засобів ведення військових дій, а також з усією відповідальністю подумати, яким чином об’єднати в мобільний комплекс усі нові види та потужні комп’ютери. Росіяни не витримають запропонованого нами темпу модернізації озброєння. їх економіка задихнулася б від такого тягаря”.
— Представник Федерального інституту науково-технічного співробітництва, — знову почувся голос помічника президента.
З екрана до присутніх у кабінеті шефа ЦРУ і до нас з Томасом звертався джентльмен з яскраво вираженими рисами англосакса, типовий підкорювач Дикого Заходу. Цьому тридцятип’ятирічному блондину не вистачало лише дикого мустанга, вилинялих джинсів, картатої сорочки, чобіт зі шпорами і, звичайно, кольта.
“Щоб захопити в свою орбіту не лише країни третього світу та європейські держави, а й комуністичний блок, ми повинні забезпечити комп’ютерній політиці відповідну ідеологічну базу. Проведений нами аналіз показав, що науково-технічна революція в галузі електронної техніки — новий і надзвичайно ефективний інструмент зовнішньої політики, який вимагає жорсткого державного контролю. Роль держдепартаменту повинна особливо зрости. Ми повинні пам’ятати, що кожне рішення, прийняте нами сьогодні, діятиме як мінімум до кінця століття…”
— Ще один кадр з виступу завідуючого Відділом адміністративного контролю за експортом у країни соціалізму міністерства торгівлі США, — швидко проказав Спілберг.
“Ми мусимо бути дуже обережними з передачею новітньої електронної технології Радянському Союзові. Наша пропаганда має зробити все можливе, щоб у громадськості країн світу склалася вигідна для США думка: потік ноу-хау, науково-технічної інформації, ліцензій, патентів іде від нас до них. Росіян же слід позбавити взагалі будь-якого доступу не лише до новітньої технології, а й до відповідної продукції. Наша відмова від санкцій та ембарго в торговельній політиці з Радянським Союзом передчасна. Хто, як не ми, лідери сучасного науково-технічного прогресу, покликані диктувати іншим країнам шляхи науково-технічного розвитку? Лише ми, американці, маємо моральне право визначати в інших регіонах світу межі використання нової технології”.
Екран монітора в кабінеті шефа ЦРУ погас. Гості й господарі Ленглі схрестили свої погляди на помічникові президента.
— Нагадаю присутнім, — продовжив той свою доповідь, — що на цій нараді бізнесменам і промисловцям ще раз було роз’яснено, які вигоди вони матимуть у разі успішного розв’язання ряду науково-технічних проблем з метою реалізації програми стратегічної оборонної ініціативи. Було наголошено на тому, що клієнти Пентагону дістають статус найбільшого сприяння при реалізації замовлень. Так, за звичайну електролампу, яка в супермаркеті коштує 25 центів, військово-морське відомство платить фірмі 21,1 долара за штуку. Ярд електричного кабеля коштує ВПС 50 доларів, у той час як для цивільних потреб він обходиться в 3,6 долара. По-моєму, коментарі зайві.
Повинен відзначити, що деякі компанії проявляють належну ініціативу, справжній американський розмах, сприяючи освоєнню космосу. Так, недавно створена компанія “Інтернешнл бізнес космос” разом із своїм підрядчиком “Сервісіз інкорпорейтед” вже отримала дозвіл адміністрації Білого дому на виведення “космічних катафалків” на навколоземну орбіту. Отож, коли забажаєте (зробивши при цьому в своїй духівниці відповідну примітку-застереження), то ваш прах у спеціальних урнах з допомогою ракети буде відправлено на небеса. Так би мовити, ближче до господа і раю.