Страница 90 из 112
— Я хочу поцілувати тебе, — зізнався Ніколаї.
— Ти мене вже цілував, — нервово засміялася я.
Його вуста розтяглися в усмішці.
— Я знову хочу поцілувати тебе, — виправився він.
— Ох, — видихнула я.
Його обличчя було за кілька сантиметрів від мого. Серце зайшлося наляканим галопом. «Це Ніколаї, — нагадала я собі. — Чистий розрахунок». Я ніколи й не думала, що хочу, аби він поцілував мене. Та гордість досі не отямилася від Малової відмови. Хіба він не сказав, що цілував безліч дівчат?
— Я хочу поцілувати тебе, — повторив Ніколаї. — Але не робитиму цього. Не робитиму, доки ти не почнеш думати про мене замість того, щоб намагатися пробачити його.
Я відсунулася й незграбно звелася на ноги, відчуваючи, що знітилась і зашарілася.
— Аліно…
— Принаймні тепер я знаю, що ти не завжди кажеш правильні речі, — пробурмотіла я.
Схопила черевики і втекла з пірса.