Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 90 из 93

Після

Хлопець із дівчиною стояли біля поруччя корабля, справжнього корабля, що гойдався і хитався на напнутій спині Справжнього Моря.

—

Ґуд морґ

ен, фентомен!

— гукнув їм матрос, ідучи повз із повним оберемком мотузок.

Весь екіпаж корабля називав їх «

фент

омен

». Керчинською це означало «привиди».

Коли дівчина запитала у керманича, чому так сталося, він розреготався і пояснив, що вони такі бліді й годинами мовчки стоять біля поруччя, витріщаючись на море, наче ніколи раніше не бачили води.

Вона всміхнулася і не розповіла йому правди: здебільшого вони не зводили погляду з горизонту. Виглядали корабель із чорними вітрилами.

«Ферлорен» Баґхри давно зник, тож їм довелося ховатися в нетрях Ос Керво, поки хлопцеві не вдалося обміняти золоті шпильки з її волосся на квиток на інший корабель. Місто гуло, налякане тим, що сталося в Новокрібірску. Дехто звинувачував у цьому Дарклінґа. Інші — Фієрду або Шу Хан. А хтось присягався, що це справжнє покарання від розлючених Святих.

До них долинули чутки про дивні події в Равці. Пліткували, наче Аппарат зник, а на кордонах збираються ворожі війська; наче Перша та Друга армії погрожують одна одній війною, а Заклинателька Сонця загинула. Вони чекали на якісь новини про Дарклінґову смерть у Зморшці, але так нічого й не почули.

Вночі хлопець із дівчиною, міцно притулившись одне до одного, лежать у корабельному трюмі. Коли вона прокидається від чергового жахіття, він міцно стискає її в обіймах — зуби у неї цокотять, у вухах дзвенить від страшних криків чоловіків та жінок, яких вона покинула на розбитому скіфі, а тіло тремтить, згадуючи свою силу.

— Все гаразд, — шепоче він їй у темряві, — все гаразд.

Їй хочеться вірити йому, але вона боїться заплющувати очі. У вітрилах скрипить вітер. Навколо них стогне корабель. Вони знову самі, як у дитинстві, коли ховалися від решти дітлахів, від примх Ани Куї, він того, що, як їм здавалося, рухалося й зміїлося у темряві.

Вони знову сироти без справжньої домівки, але тепер мають одне одного і спільне життя, яке влаштують собі на протилежному березі моря.