Страница 64 из 127
— Я не хочу чути жодного слова заперечення, — рішуче сказала вона. — Я знаю тебе з тих пір, як ти був маленьким хлопчиком з кощавими колінами, який ледве міг ходити рівно, Хазане. І мені байдуже, наскільки великим ти став зараз. Я не дозволю нікому сперечатися зі мною.
Принцеса підняла руки, наче даючи якийсь знак.
—А зараз, ваші чашки. У вас було достатньо часу.
Кір, ошелешений, простягнув руку до своєї випитої чашки, але принцеса обійшла його та забрала його чашку зі столу.
Він злякано підвів погляд.
— Боже мій.
Худа оглядала кімнату, поки принцеса рухалася навколо, хапала чашки, робила на них позначки й ставила їх на тацю.
Кір помітив, що його чашку було позначено синім кольором.
— То ви хочете пророкувати нам по чайному листі? — запитала Худа. — Ви дали нам час на чай і печиво спеціально для цього?
— Це був
жарт
, моя люба! — промурмотіла вона. — Жарт! Ви були такі нещасні, що я вирішила підняти вам настрій. Повірте, ви почуватиметеся набагато краще, коли я розповім вам, як ви помрете.