Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 44 из 127

—Але вони дозволили вам це зробити! Вони дозволили вам це зробити, і я хочу знати, чому...

Камран видав розлючений звук.

— Це абсурд. Він сам зізнався, що вбив групу Провидців, а ми тепер про це сперечаємося?

— Ми не сперечаємося про це, — сказав Хазан.

—А ти, — сказав принц, повернувшись до Хазана. — Ти знаєш про його темні вчинки і все одно висуваєш припущення, що дикі тварини можуть турбуватися про нього? Ніби він якийсь мудрець із дитячої казки?

— Я ніколи не казав...

—Дикі тварини?

— перебив його Кір. — Які тварини?

— Ті, що повсюди в палаці, — пояснив Омід, усе ще розлючений.

—У палаці немає жодних тварин.

— Тобто, мабуть, зараз їх уже немає, — сказала Худа збентежено. — Але під час твоєї ізоляції замок був просто заповнений сараною, зміями, совами тощо. Нас навіть відвідав сніжний барс. Це було дуже неприємно. Садівник знепритомнів.

Кір застиг, а з його обличчя зникли будь-які емоції.

— О.

— Вони постійно приносили нам абрикоси, — додав Омід, схрестивши руки.

—Абрикоси, — повторив Кір, мружачи очі.

— Так. — Хазан подивився на короля незворушним поглядом. — Ти ж нічого про це не знаєш, правда?

Кір не одразу похитав головою, оглядаючи кімнату, а його блакитні очі були дещо розсіяні.

Він машинально підтягнув рукави, ніби шукаючи собі якесь заняття, та його мускулисті передпліччя напружилися, коли він провів рукою по потилиці, знімаючи напругу.

Ніхто не здивувався, коли чоловік не відповів на запитання.

— Навіщо ти взагалі його питаєш? — промовив Камран. — Він говорить лише тоді, коли йому це вигідно. Він говорить напівправду та якісь нісенітниці, і завжди за певну ціну...

— Мене вчили, що Провидці — це вартові магії, — сказала Алізе, сподіваючись відвернути увагу від дедалі більшого напруження. — Вони покликані бути захистом від спотворення такої мінливої сили.

Усі присутні замовкли.

Кір повільно повернувся до неї, а погляд, спрямований на її обличчя, був незрозумілим.

— Так, — тихо сказав він, відвернувшись. — Це правда. Магія сама по собі має благородну суть; вона не вийде з гір у руки тих, кого вважає негідними. Крім Провидців, які присвячують життя очищенню себе, знищенню свого его та служінню іншим, на землі є дуже мало неосвічених душ, які від природи гідні отримати магію.

Кір знову подивився на Алізе, та погляд його був сповнений майже приголомшливої поваги.

— Одна така людина, — сказав він, — стоїть перед нами.