Страница 125 из 127
Алізе відступила, відпустивши його, і тоді Ібліс звалився набік, спираючись на свої тремтливі кінцівки. Кинджал усе ще був стиснутий в її кулаці, а кров стікала по спідниці.
Дівчині здавалося, що її ребра можуть розірватися від сили серцебиття.
— Я погодився на твої умови тільки заради помсти, — процідив він, намагаючись дихати. — Ти зробила жахливу помилку. Ти ніколи...
Ібліс болісно ковтнув слину.
— ...ти ніколи не знала життя без мого захисту, а тепер, я клянуся тобі, ти ніколи не знатимеш спокою...
— Мені не потрібен спокій, — м’яко сказала вона. — Я хочу війни.
Він кинув на неї останній отруйний погляд, перш ніж його очі закотилися. Чорні вени на його обличчі повільно зникли, а прапор темряви відірвався від його тіла, як вітрило, і ця тінь розчинилася в небі з відірваним від тіла криком.