Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 64 из 127

— Я не хочу чути жодного слова заперечення, — рішуче сказала вона. — Я знаю тебе з тих пір, як ти був маленьким хлопчиком з кощавими колінами, який ледве міг ходити рівно, Хазане. І мені байдуже, наскільки великим ти став зараз. Я не дозволю нікому сперечатися зі мною.

Принцеса підняла руки, наче даючи якийсь знак.

—А зараз, ваші чашки. У вас було достатньо часу.

Кір, ошелешений, простягнув руку до своєї випитої чашки, але принцеса обійшла його та забрала його чашку зі столу.

Він злякано підвів погляд.

— Боже мій.

Худа оглядала кімнату, поки принцеса рухалася навколо, хапала чашки, робила на них позначки й ставила їх на тацю.

Кір помітив, що його чашку було позначено синім кольором.

— То ви хочете пророкувати нам по чайному листі? — запитала Худа. — Ви дали нам час на чай і печиво спеціально для цього?

— Це був

жарт

, моя люба! — промурмотіла вона. — Жарт! Ви були такі нещасні, що я вирішила підняти вам настрій. Повірте, ви почуватиметеся набагато краще, коли я розповім вам, як ви помрете.