Страница 112 из 127
1 Кір пообіцяв забезпечити захист Алізе понад усе.
Навіть понад п’ятнадцять мільйонів людей.
Він заплющив очі, а коли розплющив їх, то подивився в небо, з якого продовжували сипати м’які спіралі снігу; сніжинки танули, торкаючись землі, залишаючи після себе лише мерехтливі сліди. Він стояв посеред цього величезного пейзажу, що збивав з пантелику, занадто прекрасного, щоб утрачати розум, і все ж таки...
Він був загнаний у кут, як звичайнісінький щур.
— Поясни нам, — зажадав Хазан. — Яку причину ти наводиш для своїх прохань? Принаймні захисти свою позицію...
Кір похитав головою. Він не міг говорити. Він боявся говорити.
Очевидно, Провидці знали про це.
Вони знали, що все закінчиться саме так. Вони знали й подбали про те, щоб захистити Алізе від нього самого, від безжальних жертв, на які він був здатний. Вони знали, що він міг би вибрати розум замість серця, навіть якщо це вбило б його, та вони зробили вибір за нього.
Вони обрали Алізе замість усіх інших.
Усередині нього Ібліс реготав з радості, жорстоко розтоптуючи його душу, залишаючи його серед уламків;
А потім знову пролунав голос диявола:
МИ ПРИСЯГАЄМОСЬ ЗІРКАМИ:
ПОРАЗКА НЕЗНАЙОМА З НАМИ.
ТА НАШІ ДОЛІ, ПОДИВИСЬ,
З ЇЇ ЖИТТЯМ ПЕРЕПЛЕЛИСЬ!
Змусивши його скласти обітницю захищати Алізе, Провидці зв’язали йому руки. Якщо він добровільно дозволить їй зробити хоча б один крок до того, що, як він знає, зашкодить їй, то його негайно буде страчено. Якщо він помре, не виконавши своїх завдань, він програє дияволу. Якщо ж він виконає свою шлюбну обітницю й захистить Алізе, не давши їй доступу до її магії, то провалить останнє завдання та буде відданий на поталу дияволу.
Що б він не зробив, він усе одно буде відданий дияволу.
ТИ ДУМАЄШ, ЗДОЛАЄШ БЛАЗНЯ,
У ГРІ, ДЕ ТИ МАВ БУТИ В'ЯЗНЕМ?
У НАС ЛЯЛЬОК ХОТІВ ЗАБРАТИ,
А ПОТІМ — НАС ПРО ЩОСЬ БЛАГАТИ?
Кір відчув, як світ перевернувся.
Шах і мат.