Страница 92 из 131
Роуз і Вайлі чекали, між собою не розмовляючи, і лише зрідка обмінювалися стислими репліками з міс Дулан. Час від часу дзвонив помічник продюсера Рієнмунд, який чекав у себе в кабінеті разом з Брока, режисером. Аж ось хвилин за десять задзижчав зумер від Стара, і міс Дулан зателефонувала Рієнмунду і Брока; тієї ж миті з кабінету нарешті вийшли Стар з бідолашним актором, причому Стар приязно підтримував того під руку. Актор був до того збуджений, що варто було Вайту запитати, як воно, як той тут же розкрив рота, щоб все йому викласти просто тут і негайно.
— Ой, зовсім кепсько, — почав було актор, проте Стар одразу перебив його:
— Це ще не кепсько. Іди і грай роль, як я сказав...
— Дякую тобі, Монро.
Роуз Мелоні подивилася услід акторові, не сказавши тому ні слова.
— Хтось на ньому ловив мух? — запитала вона, натякаючи на голлівудський вислів про те, що хтось намагається привернути до себе увагу за чужий рахунок.
— Вибачте, що змусив чекати, — мовив Стар. — Прошу до кабінету.