Страница 69 из 151
I
Ґвен ходила по крамницях весь суботній пополудень і о шостій прийшла додому з важкою ношею. Крім іншого, вона придбала: дві дюжини цинових циліндриків, щоб на сон грядущий прив’язувати їх до волосся й баламкати ними всю ніч; набір гротескних штучних нігтів, які порушували геть усі договори про роззброєння; набір із шестидюймових вимпелів військово-морського флоту, Принстонського та Єльського університетів і Вассарського коледжу; пакет туристичних буклетів, що описують подорожі до Бермудських островів, Ямайки, Гавани та Південної Америки.
Втомлено — як ото бере втома чотирнадцятилітніх — вона кинула все куплене на софу й зателефонувала подружці — Діззі Кемпбелл.
— А чи вгадаєш, що з того? — спитала вона.
— Що? — голос Діззі змінився від хвилювання. — Справжня?
— Ні, — гидливо відповіла Ґвен. — Я занесла її до ювеліра в Керка, і він сказав, що це звичайнісінький шматочок перламутру. Такі часто трапляються в раковинах устриць.
Діззі зітхнула.
— Що ж, тоді ми нікуди не поїдемо цього Великодня.
— Я така сердита, що й на очі не бачу. Тато був певен, що це перлина, коли мало не зламав собі зуба в ресторані.
— А ми ж то стільки задумали, — пхинькнула Діззі.
— Я була така певна, що спершу пішла до бюро подорожей і там накупила безліч книжечок із чудовими фотографіями. Люди сидять на терасах біля басейнів, танцюють із симпатичними хлопцями… Щонайменш сімдесят доларів змарнувала. Якби тато прислухався до голосу розуму…
Дівчатка гучно зітхнули — в цілковитому взаєморозумінні.
— Це одна річ, — повела далі Діззі. — Є ще одна, трохи інакша. Місіс Таллівер хоче взяти з собою до Нью-Йорка чотирьох-п’ятьох дівчат — на кілька днів. Мама дозволяє мені поїхати, але я сказала їй, що повідомлю місіс Таллівер пізніше, коли в тебе вирішиться з перлиною. Батько сказав, що з цього діла вийде пшик, якщо перлина фальшива. Зрештою, краще вже така подорож, ніж нічого.
— Я теж так гадаю, — непевно згодилася Ґвен. — Думаєш, вона поведе нас до «Рейнбов рум»[129] і до подібних закладів? Може, там будуть самі музеї та концерти?
— Вона поведе нас до театру й на купівлю всякої всячини.
Яскраво-блакитні очі Ґвен пожвавішали.
— Гаразд, я спитаю тата, — сказала вона. — Хай щось робить після того, як помилився з перлиною.