Страница 148 из 151
Головний козир Джорджа — махінації з конкурсом краси, на якому Ґрейсі безперечно переможе. Це масове видовище. Тут нью-йоркські репортери світської хроніки занотовують події, тут зібралася безліч фотографів. Сестри докладно пояснили Ґрейсі, як виконувати роль учасниці. Її конкуренток добирали по сусідству з-посеред старих дів; разом узяті, вони становлять яскраву картину жіночої непривабливості. У кожної з них щось та не так, і очевидно, що Ґрейсі має легко перемогти. Мало того, членів журі підкуплено. Для цілковитої певності, що не станеться помилки, їм наказують присудити приз конкурсантці під дев’ятим номером. Але малюк сплутав усі карти, перевернувши цей номер на спині Ґрейсі так, що вийшла шістка. Відповідно він зробив із шостим номером на спині іншої учасниці — вийшла дев’ятка. Таким чином переможницею стала найнепривабливіша з усіх дівчат.
Поки Джордж щосили старається, дві сестри зайняті своїми любовними справами. Наш інтерес зосереджується на стосунках Мері Карлайл із морським офіцером. Ми доволі вороже ставимося до роману героїв Патрік і Баттерворта. Не дивно, що ця пара, виявивши малюка, вважає його загрозою всьому запланованому. Ці двоє викрадають хлопчика й хочуть помістити його в сиротинці, щоб Ґрейсі могла зосередитися на перемозі сера Реджинальда. Але Ґрейсі та Джордж вчасно рятують дитину.
Нарешті настав день регати — святкування, що його має відкрити Ґрейсі хрещенням судна «Американський оборонець». Здалека і зблизька на пристані зібралися люди, щоб спостерігати й аплодувати. Це видовище, здається Джорджеві, цілком певно задовольнить сера Реджинальда, але талант Ґрейсі робити все не так укотре дає себе знати в ту мить, коли вона має розбити пляшку вина об ніс яхти. Замахнувшись, Ґрейсі зводить пляшку вгору й вимахує нею перед натовпом. Судно рушило з місця. Пляшка не влучила куди треба, а дівчина з розмаху завертілася, наче акробатка. Не знітившись, пробурмотівши: «Де я?», вона прожогом кидається навздогін за яхтою, доганяє її лише завдяки відчайдушному стрибку в граційній позі й досягає своєї мети ціною занурення в затоку. На лихо, ця велика спортсменка не вміє плавати, але сер Реджинальд рятує її. Він такий задоволений сам собою, що все залагоджується.
Тим часом молоді закохані, мабуть, муситимуть трагічно розлучитися. Мері Карлайл прийшла на борт лінійного корабля попрощатися з коханим. Ґрейсі випливає в моторному човні, щоб разом із малюком спостерігати перегони яхт, забирається на палубу лінкора й ухитряється відкласти його відплиття до Китаю. Річ у тому, що хлопчик якось загубився у великій гарматі й капітан не може дати салют, що має відкрити перегони. Ґрейсі стоїть із смолоскипом над пороховим складом і погрожує підірвати корабель, якщо не знайдеться дитина. Їй вдається відкласти відплиття й посприяти Мері Карлайл, щоб та не втратила свого милого.
Розпочинається регата. Ґрейсі не встигає на офіційний старт, і вірний Джордж бере її на борт невеликої моторки. Ґрейсі сидить на кормі, тримаючи дитину однією рукою і стернуючи другою. Джордж усівся на носі, примостивши на колінах надувну подушку, а поверх неї — друкарську машинку. Має подвійне завдання — писати репортаж про перегони та виставляти Ґрейсі напоказ як героїню цієї події. На лихо, моторка розламується надвоє й тоне. Джорджева половина занурюється дуже повільно, друкарська машинка плаває на надувній подушці. Друга половина човна з двигуном, гвинтом і самою Ґрейсі гасає круг рекламного агента, описуючи запаморочливі кола. Однак він підбирає плоскодонку на плаву й рятує хлопчика та друкарську машинку. Разом із Ґрейсі Джордж припинає цього човна до корми яхти якраз тоді, коли гримить стартова гармата, і ось вони стали завадою перегонам. У сум’ятті ці двоє вилазять на яхту, а дитина залишається позаду, в плоскодонці.
Яхти йдуть прудко. Попереду «Американський оборонець», але Ґрейсі та Джорджеві йдеться передусім про те, щоб врятувати дитину, яка сидить у човнику, сміючись і плещучи в долоньки, коли той вигойдується й крутиться в кільватері яхти. Ґрейсі хоче підтягти плоскодонку до судна, але смикає не за той, що треба, канат і звалює грот-вітрило. Сер Реджинальд мчить до перемоги.
На той час Ґрейсі та Джордж утямили, що вони закохались одне в одного, і картина закінчується поєднанням усіх трьох пар і дитини разом з ними, а щасливий сер Реджинальд вирушає на своїй яхті в плавання через океан — з переможницею конкурсу краси.
Це лише начерк сюжету, що його автор спочатку окреслив Джорджеві Бернзу в Балтиморі 1935 [1934] року. Підписавши контракт із «Метро», автор уже не зможе розвинути цю історію далі.
Видається, що найважливіші ситуації — Ґрейсі, як найстарша з трьох сестер, має першою вийти заміж, і вона ж у становищі фараонової доньки ховає Мойсея в комишах — напрошуються на значно симпатичніший матеріал, ніж той, що був досі. Важливо створити якийсь певний характер Ґрейсі й не обмежуватися тим, що вона тільки дурепа. У цьому плані її можна драматизувати як милу дивачку, й глядачі співчуватимуть її пригніченому материнському інстинкту, як і в Чапліновому «Малюку», та її здатності, попри всі помилки, якось зробити добро дитині.
Склад акторів фільму на Фіцджеральдів вибір
Для цієї нової версії «Ґрейсі ні в сих ні в тих» Фіцджеральд вибрав Ґейл Патрік, Мері Карлайл і Чарлза Баттерворта. Патрік (1911–1980) була алабамська красуня, що навчалась у правничій школі при Університеті Алабами й 1932 року виграла поїздку до Голлівуду. Вона знялася в кінофільмі «Румба» з Джорджем Рафтом і Керол Ломбард (1935) і, зокрема, в ролі зіпсутої старшої сестри Ломбард у комедійній мелодрамі «Мій слуга Ґодфрі» (1936), а також як безпринципна актриса у «Службовому вході до театру» (1937). Вона переважно виконувала ролі пихатих лихих дівчат. У 1950-х роках Патрік перейшла на телебачення й використовувала свої навички юриста як виконавчий продюсер у створенні серіалу «Перрі Мейсон», дуже успішного протягом десяти років і далі — в повторних показах.
Карлайл народилася 1914 року й виросла в Лос-Анджелесі. Завдяки блакитним очам, світлому волоссю й схожому на дитяче обличчю вона у 1930 році стала висхідною кінозіркою. Знялась у пікантній жвавій комедії «Студентський гумор» (1933) з Бінґом Кросбі, Джорджем Бернзом і Ґрейсі Аллен. Покинула кіно в 1943 році, вийшовши заміж за англійського актора Джеймса Едварда Блейклі. Карлайл і далі, на 2017 рік, мешкає в будинку на вулиці Родео-драйв (Беверлі-Гіллз), який вона поділяла разом із Блейклі шістдесят чотири роки.