Страница 81 из 87
— Ох, вони на мене не мають впливу. Я вельми закрита людина, і книги для мене цікавіші, аніж люди.
— Дивно. Наскільки я знаю, усі письменники пишуть саме про трагізм Півдня. Розумієте, ці дикі іспанські брюнетки, кинджали й нав’язлива музика.
Він похитав головою.
— Ні. Саме північна раса освячена трагізмом. Їм не поніжитися в розкішних сльозах щастя.
Селлі Керол згадала своє кладовище. Вона зрозуміла, що приблизно такі самі думки приходили їй в голову, коли вона намагалася пояснити, що це все її зовсім не печалить.
— Італійці, мабуть, найвеселіші люди на світі — та все це, загалом, пуста теорія, — зупинився він. — Все-таки хочу сказати, що ви берете шлюб із прекрасним чоловіком.
Він змусив її відкритися.
— Знаю. Таким, як мені, рано чи пізно буде необхідна опора, і, здається, Гаррі точно подбає про мене.
— Ми можемо потанцювати ще? — продовжив він, тільки-но вони піднялися, — приємно поговорити з дівчиною, котра знає, що таке шлюб. Більшість із них вважає, що це привід для втечі в романтичну кінокартину на тлі призахідного неба.
Вона розсміялася, він подобався їй ще більше.
Через дві години, по дорозі додому, вона прилинула до Гаррі на задньому сидінні авто.
— Ох, Гаррі, — прошепотіла вона, — тут так хо-о-о-лодно!
— Але тут тепло, люба дівчинко.
— Та на вулиці вітряно; ця хуртовина так завиває.
Вона заховала своє обличчя глибоко в хутро його пальта й несвідомо затремтіла, коли його холодні губи торкнулися краєчка її вуха.