Страница 130 из 140
Зиркнувши вниз, вона поправила Тіппа в себе на колінах — хлопчик спав після того, що мало бути смертельною раною, його лагідне обличчя було спокійне, йому не було відомо про їхню втечу. І гадки не було, що він більше не в’язень. Коли прокинеться, матиме абсолютно нове життя.
І Ківа теж.
— Що ти написала сім’ї? — запитав Джарен.
Він сидів навпроти, тримався за живіт, обличчя було смертельно блідим. Але він був живий.
Вони обоє були живі.
Незважаючи на все, вони вижили.
І вибралися.
— Дала їм знати, що жива. І вільна. — Ківа ковтнула слину, подивилася на Тіппа з думкою про Тільду, чиє тіло залишилося в тюрмі, і закінчила: — Сказала, де вони зможуть відшукати мене, якщо захочуть. Що я буду у Валленії. З тобою.
Погляд, який подарував їй Джарен, розтопив оніміння, яке опанувало її тоді, коли вона зайшла до лазарету і знайшла закривавленого Тіппа.
Ківа ніколи не відновиться остаточно після тієї миті, поки житиме. Але коли холод почав слабшати й вона відкинулася на стінку екіпажа, пригадала записку, яку написала, доклавши всіх зусиль, аби сказати те, що її брат і сестра повинні знати. Навіть зараз текст крутився в голові:
Мати
померла
.
Я
на
шляху
до
Валленії
.
Настав
час
забрати
наше
королівство
.
Ківа пальцями розчісувала Тіппове волосся — хлопчик досі міцно спав у неї на колінах, — а тоді кинула погляд уперед і ще раз зустрілася поглядом із Джареновими блакитно-золотими очима. Його погляд був неймовірно м’який. Вона сором’язливо усміхнулась у відповідь, ніяк не показуючи, кого він веде у своє місто… запросив у свій дім.
Ківу Мерідан.
Народжену як Ківа Корентін.
Бунтівна Королева померла в Заліндові, та її донька була жива, здорова і вільна від Заліндова після довгих десяти років.
Бунтівна Принцеса нарешті готова до бунту.