Розлучення

Проте під час посередництва справи йшли не так, як я хотів. Той її адвокат був надто клято розумний. Тож одного дня я зайшов до її квартири, коли її не було вдома, подрібнив більшу частину вмісту пляшки Тайленолу і підмішав його в ту безглузду комбучу, яку вона ферментувала у холодильнику. Вона й так жахливо пахла, тож я вирішив, що вона не помітить, а Тедді ніколи її не торкнеться. Це був її власний Тайленол, і коли вона помре, це виглядатиме як самогубство. Але чомусь це її не вбило.

Я вже починав впадати у відчай, аж раптом Наомі на день народження Тедді зійшла з розуму: розтрощила подарунок Ронні й ледь не напала на того поліцейського. Після того, як її заарештували, ми подали заяву на захисний наказ, і Гардвік сказав мені, що справи з повною опікою виглядають дуже добре. Як я вже казав, Наомі була майже такою ж несповна розуму, як я її змальовував. Майже.

Через кілька місяців, після того як вона втратила опіку, Наомі прийняла б передозування снодійного замість Тайленолу, і це б її доконало. Для неї це був би легкий спосіб піти з життя. Я все спланував.

Але чомусь все одно все склалося якнайкраще. Тепер Наомі мертва, і мені більше ніколи не доведеться про неї турбуватися. Я можу почати нове життя з Ронні, яка врятувала мого сина з палаючого будинку. Так, вона гідна довіри.

І Наомі, і Клей намагалися відібрати у мене Тедді, але я їм цього не дозволив. Вони обидва мертві — Клей лежить у могилі, а Наомі згоріла дотла у моєму підвалі.

І кожен, хто спробує відібрати у мене сина, зазнає тієї самої долі.