Страница 151 из 201
Його рот опустився на її пульс, і вона задихалася, коли він знову ввів у неї два пальці, а вона стиснулася навколо них.
Езміра підняла на нього погляд, спостерігаючи, як він трахає її пальцями. Він прикусив нижню губу, дивлячись, як вона звивається, а її соски твердіють під його поглядом. Місячне світло огортало його, і він був найпрекраснішим, що вона коли-небудь бачила, коли він обожнював її тіло у найчудовішій муці, яку вона коли-небудь відчувала.
— Іди сюди, — прошепотіла вона, а він лише посміхнувся. — Зараз.
Вона потягнулася до його плеча і притягнула його до себе, цілуючи його глибше, притискаючи своє тіло до його, перш ніж засунути руку в його штани й обхопити рукою його товстий член.
Дрейвін стягнув штани вниз, і вона провела по його члену, коли той з’явився перед нею. Вона забула, яким товстим він був, і посилила хватку, коли він здригнувся в її руках.
Вона підвелася, потягнувши його за собою на ноги, а тоді повільно опустилася перед ним навколішки.
Езміра поглянула на нього, поклавши язик на нижню частину його головки, дражнивши його.
— Схоже, ти теж вартий того, щоб перед тобою схилятися, Дрейвіне Роу.
Його очі спалахнули, а губи ледь вигнулися в посмішці, і вона взяла його на всю довжину в горло, сантиметр за сантиметром.
— Бляха, — пробурмотів він.
Її язик кружляв уздовж його члена, поки вона тримала його там, а його стегна тремтіли, коли вона обхопила їх ззаду, впиваючись нігтями в його шкіру.
Пальці Дрейвіна занурилися в її волосся, піднімаючи його і відкидаючи вбік, поки вона повільно рухалася вгору-вниз, дивлячись на жар у його очах.
Вона хотіла дослідити кожен його сантиметр, не поспішаючи, на відміну від попереднього разу. Її губи залишали поцілунки вздовж усього його члена, а вени випиналися під напруженою шкірою, коли вона дражнила його.
Він довів її майже до божевілля. Було справедливо, що вона зробить те саме.
Езміра взяла головку його члена в рот і ніжно посмоктала. Дрейвін різко вдихнув, його пальці впилися в її шкіру голови, намагаючись утримати себе. Вона думала, що сама ось-ось кінчить, дивлячись, як він розслабляється.
У мить, коли її губи відпустили його, він нахилився, його сильні руки схопили її, ніби вона нічого не важила, і підняли, не давши їй навіть подумати про протест. Її зітхання миттєво заглушилося, коли його рот знайшов її, поцілунок був пристрасним і владним. Її руки інстинктивно впали на його плечі, а ноги обхопили його талію.
Світ навколо них закрутився, всі відчуття звузилися до сили його обіймів і наполегливого тиску його губ. Це не залишало їй місця для дихання чи думок. Все, що Езміра могла робити, — це
відчувати
.
Мій. Мій. МІЙ.
Дрейвін був її, і вона ніколи більше не дозволить нікому відірвати його від себе.
Член Дрейвіна притиснувся до її вологого входу, і її стегна повільно послабили обхват навколо нього у відповідь, дозволяючи їй зісковзнути на нього вниз. Його товста головка розсунула її, і вона задихалася, коли він неквапливо,
мучительно,
наповнював її.
Він опустив голову до вигину її шиї, впиваючись зубами в чутливу шкіру, а його член сіпався всередині неї.
— Дреє, — видихнула вона, відкинувши голову назад, коли він увійшов у неї, тримаючи її в повітрі, поки вона втрачала будь-яке відчуття себе.
Він всмоктав один з її сосків у рот, і вона подумала, що ось-ось кінчить прямо тут і зараз. Вона знала, що він теж це відчув, коли вона стиснулася навколо нього.
— Ще не зараз, — прошепотів він їй в шию, продовжуючи рухатися.
Езміра могла лише тихо стогнати, виконуючи його наказ.
— Хороша дівчинка, — промурмотів він.
Він тримав її там, її ноги міцно обхопили його, їхні рухи ставали все грубішими, відчайдушнішими. Світ навколо них розмився, залишивши лише спеку та рух.
І тоді вона знову побачила це — полум’я Фенікса.
Воно спалахнуло під його шкірою, цього разу яскравіше, бігаючи по його венах, наче розплавлене золото, яке намагається вирватися назовні. Воно освітлювало його зсередини, борсаючись у межах його тіла, і вона не могла відвести погляд.
Це було найсексуальніше, що вона коли-небудь бачила. Видовище того, як він втрачає контроль через неї, було п’янким, небезпечним і настільки болісно прекрасним, що по її тілу пробігла дрож.
Піт виступив на його чолі, і його губи знову знайшли її, але вона більше не могла цього витримати. Їй потрібно було вибухнути, запалитися в його полум’ї й спалити їхній світ разом.
Езміра притулила губи до його вуха, спостерігаючи, як на його шиї з’являється дрібна гусяча шкіра.
— Вогонь підкоряється плоті богів, — прошепотіла вона.
Дрейвін відкинув голову назад, його очі спалахнули, а член продовжував занурюватися в неї. Він нічого не сказав, лише нахилив голову.
Губи Езміри розтулилися, коли її погляд ковзнув між ними, туди, де вона спостерігала, як він входить і виходить з неї, а його член блищить у тьмяному світлі від її збудження.
— Гори разом зі мною, коханий, — вимагала Езміра.
Самовладання Дрейвіна зникло.
Полум’я вирвалося з нього бурхливою, всепоглинаючою хвилею. Не просто тепло, а живе полум’я, що виривалося з його спини, наче крила, і огортало їхні тіла, охоплюючи їх обох. Воно лизало її шкіру з пекучою насолодою, проникаючи в кожен нерв, кожен сантиметр її тіла, аж поки вона не відчула, ніби розплавилася зсередини.
Це було приголомшливо, відчуття, ніби її одночасно пожирають і обожнюють. Кожен поштовх заглиблював полум’я ще глибше, з’єднуючи їх у щось набагато більше, ніж плоть і тепло. Її нігті впилися в його плечі, а його рот знайшов її шию, потім щелепу, потім знову губи, ніби він був ненаситний до неї.
Кожен рух здавався таким, ніби вони можуть розірвати світ навпіл.
Але цього все ще було замало. Езмірі потрібно було більше. Більше його. Більше
всього
.
І тоді, без попередження, він змістився, все ще залишаючись у ній. Вогонь пішов за ним, обвиваючи його руки та її спину, коли він підняв її, не порушуючи їхнього ритму ні на мить.
Коли він опустився на ліжко, він сидів, а вона сиділа верхи на ньому, і він все ще міцно притискав її до своїх грудей. Полум’я пом’якшало, перетворившись на рівномірне горіння, огортаючи їх обох майже нестерпним теплом.
Це було володіння і капітуляція в одному русі, ніби Дрейвін вирішив, що не відпустить її, доки вони обоє не будуть повністю виснажені.