Страница 12 из 201
Пізніше тієї ночі Серіна влаштувала велике святкування, оголосивши, що їхня втрачена принцеса Езміра нарешті повернулася додому. А перед усім народом вона зняла з Дрейвіна кайданок із велсініту та повернула йому магію, заявивши, що він заслуговує на довіру.
Після святкування Езміра та Дрейвін потай утекли до лагуни, де зізналися одне одному у своїх почуттях, а потім повернулися до її покоїв і провели ніч разом під сяйвом морських вогників. (Гаразд, він трахнув її біля дверей, погрожуючи спалити живцем кожного, хто хоч погляне на неї.)
Езміра нарешті дозволила своїм захисним мурам впасти заради Дрейвіна, усвідомивши, що закохалася. Зрештою вони обидва були лише зброєю в руках своїх батьків і чудовиськами, яких боявся весь світ. Вони були справжнім відображенням одне одного.
Наступного ранку Дрейвін прокинувся у своїх покоях і помітив Серіну, яка ховалася біля стіни, зливаючись із тлом. Коли вона підійшла достатньо близько, то навіяла йому, що перед ним стоїть Езміра, і наказала поцілувати її.
Саме цього й прагнула Серіна. У той момент до кімнати увійшла Езміра й на власні очі побачила те, що здалося їй зрадою. З розбитим серцем, вона втекла, перш ніж втратила контроль і вбила їх обох. Коли Дрейвін вирвався з навіювання, Серіна роздерла його обличчя кігтями та зізналася в усьому, що задумала: вона хотіла налаштувати Езміру проти нього й відібрати в неї силу Каліпсо.
Коли Дрейвін спробував убити її, його викинули з Мейрінісу. Серіна вигнала його ще до того, як він зміг поговорити з Езмірою, не залишивши їм жодного шансу все з’ясувати чи пояснити правду. Завдяки цьому вона ще сильніше вплинула на Езміру, продовжуючи брехати про Дрейвіна та стверджуючи, що він покинув її й утік із Мейрінісу, залишивши її саму.
Прокинувшись у печері, Дрейвін зумів утекти та прорвався назовні саме тоді, коли його брат Атлас і його нова наречена Елоувінн захопили команду Езміри та прямували назад до Лефайріну. Він намагався пояснити Атласу та команді Езміри все, що сталося в Мейрінісі, але, схоже, ніхто йому не повірив.
Через кілька днів у крипті Езміра та Серіна взяли участь у ритуалі, провідником якого був Азеріан. Завдяки цьому вони змогли звільнити останки своїх богинь і розкрити свої справжні форми та повний обсяг своєї сили. Езміра виявила, що не лише зберегла всі свої попередні здібності, а й отримала можливість керувати блискавками та перевтілюватися в будь-що, що забажає, а не просто маскуватися.
Після того як вони постали перед народом Мейрінісу як відроджені богині, Езміра кинулася до Покрови Видінь — чарівного дзеркала, яке показувало зовнішній світ і яке Серіна приховувала у своїй вежі. Вона благала побачити свого батька в цю саму мить, бажаючи дізнатися, чи звільнився він від прокляття після того, як вона розкрила силу богинь. Свідомість Езміри миттєво перенеслася до замкових підземель Лефайріну саме в той момент, коли Дрейвін залишив її батька наодинці зі своїм. За кілька хвилин король Роу встромив кинджал просто в серце Сайріса Блеквуда, убивши його майже одразу після того, як Езміра звільнила його від прокляття.
У своєму горі та люті Езміра вибігла з палацу, і сила Каліпсо вибухнула назовні, розтрощивши купол, який утримував Мейрініс у полоні на океанському дні. Сам океан ніби завмер від подиву, а течії рвонули вгору, коли Мейрініс почав підніматися на поверхню.
А потім Езміра здійнялася в повітря. Її тіло відображало саме королівство, наслідуючи його рух, поки воно підіймалося з глибин.
Блискавки розсікали небо в ту саму мить, коли Раймелл вітав повернення Мейрінісу додому. А на іншому боці світу, на берегах Лефайріну, Дрейвін спостерігав, як сила Езміри розриває світ навпіл, і усвідомлював, що тепер боги прийдуть по нього.