Страница 53 из 199
— Езмі, я не думаю, що ми можемо щось зробити зараз. — Голос Джака був м'яким, з ноткою жалю.
Вона дивилася, як тіні продовжували кружляти навколо замка, дражнивши її.
З кожною секундою кроки в обладунках ставали все гучнішими.
— Змінись, Джаку, і лети звідси так швидко, як тільки зможеш.
Його золоті очі розширилися, а щелепа відвисла.
— Що?!
— Я впораюся. А ти йди! Тримайся в тіні стелі, щоб тебе не побачили.
Його погляд метався між нею і їхнім колишнім капітаном.
— Це наказ мого капітана чи прохання моєї подруги?
— Наказ
, — процідила вона крізь зуби. — Побачимося на тому боці.
Останні слова вона промовила тихіше.
Джак важко дихав, дивлячись то на неї, то на Сайріса.
— Прекрасна, безрозсудна жінка, — прошепотів він, і за мить чоловік, що стояв перед нею, розмахнувся величезними крилами, перетворившись на сову, і злетів у тіні стелі.
Вона востаннє повернулася до батька і притиснула обличчя до велсінітових ґрат, не відвертаючись від пекучого болю.
— Я знайду спосіб звільнити тебе. Запам’ятай мої слова.
Сайріс обійняв дочку за щоку своєю мозолистою рукою.
— Тільки виберися звідси цілою і неушкодженою. — Кожне слово давалося йому важче за попереднє. — У них цієї речовини набагато більше, ніж ми очікували, і ми знаємо, що вона послаблює тебе. Тільки боги знають, як Лефайрін її дістав. Але ти
не
можеш залишитися за цими ґратами, Езмі.
По щоці ковзнула сльоза, і він витер її великим пальцем.
— Я дуже пишаюся тобою. Пробач мені за брехню. Я брехав заради твого ж блага.
Сильний, пекучий біль у горлі змусив її стримати ридання, що виривалися з грудей під батьковими словами.
Світло смолоскипів вартових тепер яскраво освітлювало коридор, й Езміра сховалася в тіні іншої камери далі по проходу. Вона змусила свою шкіру зливатися з каменем, сповільнюючи подих, аби її не виявили.
Гуркіт чобіт припинився.
— Були чутні постріли, Блеквуд, — процідив один із них. — І один із наших людей лежить мертвий біля воріт. З перерізаним горлом.
Цицьки Каліпсо
. У поспіху звільнити батька все відбувалося так швидко, що вона про це забула.
— Можливо, вартовий перерізав собі горло, щоб позбавити себе мук від роботи на вашого короля-виблядка, — відрізав Сайріс.
Езміра широко посміхнулася, почувши його слова.
— Слідкуй за язиком, коли говориш про мого батька,
Блеквуд
. А то я його відріжу.
Очі Езміри спалахнули від голосу коронованого принца, вона намагалася стримати лють, щоб її погляд не зрадив її місцезнаходження.
— Ну,
принце
, — почав Сайріс, його голос був сповнений огиди. — Мені було б трохи важко влаштовувати стрілянину і перерізати горлянки, коли я прикований і без зброї в клятій тюремній камері. Хоч я й осліп, але, гадаю, твої очі ще працюють.
Вона обережно визирнула з-за рогу стіни камери і побачила, як принц підійшов до камери її батька. Ледь помітним рухом руки він розігнав темні пасма, що охороняли замок, і вони повернулися до його долоні.
Двері камери відчинилися з скрипом, і в той самий момент Атлас сказав:
— Заберіть його.
Потім він пройшов повз усіх вартових, прямуючи до сходів, що вели на перший поверх.
Езміра звузила очі, і на її губах з'явився гримасний вираз, коли вона дивилася, як чоловіки з жорстокими обличчями входять до камери її батька. Його важкі ланцюги бряжчали з кожним кроком, коли вони силоміць тягли його геть.
Вона рахувала удари свого серця, поки вартові тягли її батька, і не рухалася, навіть коли звуки їхніх кроків давно стихли. Вона засунула руку в складку сукні, наділа маску на обличчя і кинулася за ними, щоб дістатися до головного поверху замку. Вона пробігла повз камери, повз труп вартового і піднялася сходами, безшумно рухаючись по слабо освітлених коридорах.
З сусідньої кімнати долинали слабкі голоси. Езміра зупинилася, притиснувшись до стіни, і напружила слух. Розмова була терміновою, напруженою. Вона потихеньку наблизилася, намагаючись залишитися в тіні.
— У підземеллі знайшли тіло. Це був гвардієць, який спочатку стояв на варті біля головного входу в замок. Будьте насторожі. Захищайте спадкоємця за будь-яку ціну. Він уже повернувся на бал, і ніхто не помітив, як він зник. Блеквуда тримають у найближчих покоях під вартою, і його виведуть тільки тоді, коли король буде готовий представити його перед народом.
Езміра стиснула кулаки. Як їй вивести його звідси? Її пісня була сильною, але не настільки, щоб охопити цілу кімнату. І навіть тоді вона лише сповільнювала все, занурюючи всіх у ясний транс. Щоб змусити когось підкоритися, їй потрібно було дивитися йому в очі.
Добравшись до головного поверху, вона прокралася коридором, що вів до бальної зали, коли інший голос привернув її увагу.
— Гей, ти! — пролунав голос, і вона зупинилася. — Звідки ти тут?
Езміра врівноважила дихання, не дозволяючи паніці, що заповнювала її, заволодіти думками. Вона граційно повернулася до вартового, її червона сукня кружляла навколо ніг.
— Вибачте, сер. Я помилилася і заблукала. Просто йшла за голосами.
Суворий погляд чоловіка трохи пом'якшав, перш ніж оббіг її тіло, помітно затримавшись на її формах. Її щелепа стиснулася — в його погляді вона відчула бридку пожадливість. Чоловік зробив крок уперед і відпустив руків’я меча.
— А з якого ти королівства?
Езміра не завагалася, відповівши:
— З Террани.
Якби вона сказала — Сумней, він одразу б глянув на її вуха й зрозумів, що їхні гострі кінчики відсутні. А якби назвала Лефайрін — запитав би, з якого дому вона походить. Ризикувати не можна.
Він пирхнув у відповідь.
— Лісова, значить, — хмикнув він. У його очах знову з’явився голод. — І на кого ж ти обертаєшся? Ці мітки на руці щось означають? Чи, може, то шрами за те, що швендяла чужими замками?
Езміра опустила погляд, не помітивши, що рукав її сукні піднявся настільки, що стало видно татуювання на зап’ясті.
— Невиховано так питати, хіба ні? — Голос її став хижим, голова нахилилася набік.
Він простягнув руку і агресивно схопив її за руку.
— Скажи-но, красуне, чи відчувала ти в собі чоловічий член?
Її погляд м’яко сповз на його руку, що тримала її, й за мить на губах уже заграла тиха мелодія. Коли її очі з-під мереживної маски знову зустрілися з його, обличчя чоловіка побіліло.
— Скажи-но, містере... чи зачаровував тебе коли-небудь спів сирени?