Страница 161 из 199
Глава 77
РОЗДІЛ 66
ЕЗМІРА
Езміра і Дрейвін мовчки рухалися по слабо освітлених коридорах замку, їхні кроки були тихими, але між ними відчувалася напруга. Кожен погляд, кожен легкий дотик його руки до її під час ходьби викликав у неї тремтіння.
Вони зупинилися, дійшовши до протилежних дверей, ніхто з них не хотів порушувати тишу, яка стала ще густішою, відколи вони залишили лагуну. Вона завагалася, поклавши руку на ручку дверей і озирнувшись на нього.
Дрейвін нахилився до неї.
— Схоже, на добраніч, Езміро. — Його голос був тихим, з ноткою пустощів.
Езміра не відповіла відразу, лише зустріла його погляд, вивчаючи його обличчя. У його погляді не можна було помилитися — палке бажання, стримана інтенсивність, що віддзеркалювала її бурхливі емоції.
Прикусивши нижню губу, вона повернулася і притиснулася спиною до дверей своєї кімнати, відчиняючи їх. Вона вказала підборіддям за двері, запрошуючи його, і пройшла всередину.
Дрейвін без слів пішов за нею.
У кімнаті було тихо, лише легкий шелест штор, коли лагідний вітерець проникав крізь відчинене вікно. Він зачинив за собою двері і, повернувшись до неї, відчув, як вага їхніх почуттів тяжко натиснула на груди.
Езміра підійшла до нього, відчуваючи, як її захист слабшає. Він опустив руки, і його пальці торкнулися її пальців, а потім піднялися, щоб охопити її обличчя. Вона наблизилася до нього, і їхні подихи змішалися, як тоді в лагуні, а невисловлена напруга переросла в щось безперечно реальне.
Їхні носи торкнулися.
— Ми не повинні цього робити, — прошепотіла вона, ненавидячи ці слова в ту мить, коли вони зірвалися з її вуст.
— Ти права. Не повинні. — Його відповідь була для неї як ніж у серце.
Езміра підняла очі на нього, відчуваючи себе повністю оголеною під його поглядом, який впивався в неї.
— До біса. — Голос Дрейвіна був хрипким, коли він нахилився і захопив її губи своїми.
Зовнішній світ зник, коли вона розчинилася в ньому, втративши себе в упевненості, що в цю мить жоден з них не хотів відпускати іншого.
Його губи не відривалися від її, коли він зігнув коліна і швидко обійняв її стегна, піднімаючи її тіло до себе. Він тримав її так, поки їхній поцілунок ставав все глибшим.
Дрейвін відніс її до ліжка і обережно поклав на простирадло.
— Ти впевнена? — запитав він, дивлячись їй в очі в приглушеному світлі.
Езміра відповіла, відкинувшись на лікті і дивлячись на нього. З її пальця зісковзнув кіготь, і він дивився, як вона піднесла його до грудей і розрізала передню частину своєї ще мокрої сукні, оголивши груди, коли тканина впала на боки. Її соски напружилися під його жадібним поглядом, але він не рухався, виглядаючи так, ніби кожна крапля його самоконтролю трималася на волосині.
Езміра встала, їхні груди розділяли лише кілька сантиметрів, і наблизила губи до його вуха, спостерігаючи, як на його шиї з'являється гусяча шкіра.
— Візьми мене, Дреє, — прошепотіла вона, і це було все, що йому було потрібно.
Його руки кинулися до сукні, що облягала її, і він розірвав решту тканини по всій довжині спідниці. І тоді все її тіло опинилося перед ним оголеним, вона змокріла лише під його палаючим поглядом.
З дикою посмішкою вона витягнула решту кігтів. Езміра поклала руку йому на плече, а потім повільно розрізала його сорочку, залишивши після себе лише подерті клапті.
Дрейвін ніжно штовхнув її назад на ліжко, і коли її спина торкнулася матраца, він накинувся на неї. Від дотику його оголених грудей до її тіла з вуст Езміри вирвався тихий стогін, коли він захопив її губи своїми.
Його мозолисті руки ковзнули по її тілу, зупинившись на чутливих сосках, а потім він взяв один з них між великим і вказівним пальцями, дражнячи її своїми ласками.
Мускулисті руки Дрейвіна притиснули її до ліжка, а його твердий член тиснув на неї, поки він поглинав її тіло. Його язик пробіг по її нижній губі, благаючи про доступ, і вона відразу відкрилася для нього, їхні язики зійшлися в танці.
Клітор Езміри пульсував у такт її прискореному серцебиттю, коли член Дрейвіна впився в неї, випинаючись крізь штани.
З її вуст вирвався приглушений стогін, і Дрейвін теж застогнав. Він відсунувся, і вона миттєво відчула, як їй не вистачає його ваги, ледь не випустивши шипіння, коли він пішов — доки не зрозуміла причину.
Дрейвін опустився на коліна, просунувши руки під її стегна, притягнув ближче до себе і поклав її на ліжко.
— Дреє, що ти робиш?
Його рот відповів їй через секунду. Язик Дрейвіна пробіг від її отвору до клітора, кружляючи навколо нього, дражнивши її, від чого вона випустила з себе стогін.
Езміра поглянула вниз і побачила лише його палаючі, як віскі, очі, що дивилися на неї. Її тіло охопила спека, і вона відчула, ніби ось-ось спалахне —
його
полум'ям, і ця думка лише ще більше збудила її. Вона видавала відчайдушні, задихані стогони, коли він смоктав і лизав її, ніби смакуючи останню трапезу.
Дрейвін стогнав на її чутливій шкірі, ніби її задоволення було його власним, і її стегна здригнулися у відповідь, а тіло відчувало, ніби ось-ось вибухне. Потім, без попередження, він всунув один палець у її вхід — тричі всунув і висунув. А потім додав другий, злегка згинаючи їх при кожному поштовху і притискаючи язик до її клітора. З кожним рухом його пальців з її грудей виривалися тихі стогони, і тиск, що накопичувався, болісно прагнув вирватися назовні з кожним найменшим рухом.
Дрейвін витягнув пальці з неї і підповз до середини її тіла.
— Занадто сильно, Дике Полумʼя?
Це прізвисько збуджувало її.
Вона простягнула руку, легенько впившись кігтями в шкіру його плеча, і відштовхнула його назад, зловтішно посміхаючись. Езміра впала на коліна біля ліжка і повільно розстебнула Дрейвіну штани.
— Езміро… — Її ім'я пролунало шепотом, благанням. — Ти не мусиш...
— Тсс, — перервала вона його, грізно поглянувши. Вона простягнула руку і обхопила його товсту довжину, а потім витягла її, щоб показати перед собою. Його член здригнувся в її руці, і він був настільки товстим, що її пальці ледь охоплювали його.
Дрейвін застогнав, а вона насолоджувалася тим, як він розслаблявся під її дотиками.
Погладжуючи його член, вона поклала язик на нижню частину його головки, викликавши у нього ще один стогін задоволення.
Раптом факели, що вишиковувалися вздовж стін кімнати, спалахнули — його полум'я поглинуло м'яке морське світло.