Страница 149 из 179
Щойно двері зачинилися, я обхопив її за шию і притягнув до себе, щоб привітати. На смак вона була як карамель і кава, і я насолоджувався її солодкістю протягом хвилини, перш ніж відсторонитися.
— Привіт. — При цих словах мої губи торкнулися її губ.
— Привіт. — Посмішка Джулз оселилася в моїх грудях, як промінчик тепла. — Ви вітаєте так усіх своїх колег, докторе Чен? Тому що це вкрай недоречно.
— Тільки в'їдливих, як скалка в дупі. — Я злегка прикусив її нижню губу в покарання за її нахабство. — Поцілунок – єдиний спосіб заткнути їх.
— Не повідомляй медсестрам, інакше в тебе не буде відбою від них. Вони діставатимуть тебе направо і наліво.
— Добре, що мене не цікавлять ніякі медсестри. Крім того... — Я провів великим пальцем по її шиї маленькими колами. — Ніхто не виводить мене з себе так, як ти.
Джулз розтанула від моїх дотиків.
— Ти просто чарівниця.
— Це одна з багатьох моїх чудових якостей, — повільно промовив я. — У будь-якому разі, як просувається планування весілля? Ейва вже перетворилася на Брайдзіллу
28
?
— Джош, вона заручилася буквально чотири дні тому. Вона все ще в Європі.
Алекс продовжив їхню поїздку, щоб вони могли відвідати Францію та Іспанію, після Лондона.
— Гей, я ніколи не був нареченою. Я не знаю, як працюють ці часові рамки.
Джулз добродушно зітхнула.
— Пройде деякий час, перш ніж ми освоїмося, але... — На її обличчя впало покривало нерішучості. — Говорячи про наречених, ми якраз підходимо до цього моменту в нашому житті. Бріджит заміжня. Ейва заручена.
— Ага.
— Ти... хочеш одружитися найближчим часом?
Мій палець завмер на її шкірі.
— А ти? — Я уважно спостерігав за її реакцією.
Ми зустрічалися всього кілька місяців, але зараз був дуже вдалий час, щоб обговорити наші очікування на майбутнє.
Ми втупилися одне на одного на секунду, перш ніж сказати про свої відповіді.
— Ні, я ще не готова фінансово...
— Мені ще потрібно закінчити ординатуру і скласти іспити...
— Я так багато хочу зробити до...
— Так багато місць для подорожей...
Наші слова змішалися в поспіху.
Джулз засміялася, закривши обличчя руками.
— О, слава Богу. Не те щоб я не хотіла вийти заміж і завести дітей, але зараз...
— ...Не найкращий час, — закінчив я. — Повністю згоден.
Я вже знав, що вона — та, з ким я хочу провести все своє життя, але шлюб був пов'язаний із фінансовими зобов'язаннями, з якими ми обоє не могли впоратися в цей момент.
Крім того, коли ми зіграємо весілля, я хотів, щоб це було весілля її мрії. Я хотів, щоб наш медовий місяць був до біса епічним. Усе це було неможливо, поки я був скутий своєю ординатурою, а Джулз — своїми першими роками роботи як адвокат.
— У світі занадто багато всього, що слід побачити. — Я провів великим пальцем по її руці. — І я хочу побачити все це разом із тобою.
Рум'янець задоволення піднявся вгору по її шиї і по обличчю.
— Це обіцянка, Чен? Тому що я триматиму тебе за неї.
Я посміхнувся, дивуючись, якого біса я взагалі думав, що Джулз — не моя ідеальна пара.
— Це більше, ніж обіцянка, Руда. Це гарантія.
ЕПІЛОГ
ДЖУЛЗ
МІСЯЦЬ ПОТОМУ
— Відкрий.
— Ні.
— Джулз. — Джош поклав руки мені на плечі. — Що б не було на екрані, ти впораєшся. Я з тобою. Передчуття вб'є тебе більше, ніж результати.
— Тобі легко говорити. — Я кинула нервовий погляд на свій ноутбук, де на мене дивилася сторінка входу в систему з результатами мого іспиту на адвоката. — Ти не той, чиє майбутнє залежить від однієї жалюгідної оцінки.
Я так довго чекала, і тепер, коли результати було отримано, мені хотілося жбурнути комп'ютер через усю кімнату і зробити вигляд, що їх не існує. Незнання було блаженством і все таке.
У мене звело живіт, коли я згадала все, що було проти мене. Я прийшла на іспит щойно після розриву з Джошем і з травмами, отриманими після того, як мій психований колишній зіштовхнув мене зі сходів.
Перспективи були не дуже хорошими для отримання прохідного бала.
— Це не все твоє майбутнє. — Спокійний голос Джоша послабив деякі вузли в моїх м'язах. — Якщо ти не складеш іспит, ти складатимеш його знову, поки не складеш. Колись ти станеш крутою адвокатесою, Руда. Не сумнівайся в собі. Крім того... — Він поцілував мене в лоб. — Краще зірвати пластир, ніж дозволити невпевненості гноїтися.
— Правильно. Ти маєш рацію. — Я глибоко зітхнула.
Усе було добре. Я впораюся. Не складання іспиту не буде кінцем світу.
Тобто, це був би кінець мого світу, але не кінець світу.
Я підійшла до ноутбука і тремтячими пальцями набрала ім'я користувача та пароль. Мій сніданок вирував у шлунку, і я пошкодувала, що з'їла чорничні вафлі, які приготував Джош.
Коли завантажився звіт про результати, я заплющила очі, серце шалено стукало в грудях.
Просто покінчи з цим. З тобою все буде гаразд.
Позаду мене Джош знову поклав руки мені на плечі, його присутність була сильною і заспокійливою.
Нарешті я розплющила очі й зосередилася на загальному балі внизу сторінки.
295.
На опрацювання цифр пішла секунда. Щойно це сталося, я видала гучний вереск.
— Я здала! — Я схопилася і вдарилася коліном об нижню частину столу, але навіть не відчула болю. Я повернулася й обвила руками шию Джоша, посміхаючись так широко, що в мене боліли щоки. — Я здала, я здала, я здала!
Він розсміявся і закрутив мене.
— Що я тобі казав? Вітаю, Руда. — Гордість просочилася в його голос, глибокий і теплий. — Тепер ти можеш утримувати мене на свою велику адвокатську зарплату, поки я працюю в ординатурі.
Наступного тижня я мала приступити до роботи в Silver & Klein. Частково мені було сумно залишати клініку, але я сподівалася, що ще зможу в якійсь якості працювати з LHAC. Ліза згадала, що вона зацікавлена в партнерстві з корпоративною юридичною фірмою для розширення послуг клініки, і після того, як я утвердилася в Silver & Klein, я планувала запропонувати партнерство між моєю новою компанією і старою.
Тим часом Джош вступив на четвертий і останній курс ординатури, після чого йому належало скласти іспити і стати лікарем із повною ліцензією.
Ми були на шляху до кар'єри своєї мрії, але, чесно кажучи, я була щаслива від того, що Джош був поруч зі мною протягом усього цього. Це робило кожне досягнення солодшим, а кожну невдачу менш гіркою.