Спотворена ненависть

Тепер мені залишалося тільки придумати, як розкрити його... після того, як я з'ясую, як повернути квитки на мюзикл, які знищив минулого тижня. Я міг би об'єднати дві події в одну.

Я лінивими рухами провів кісточками пальців по її спині, задовольняючись тим, що слухав її дихання, поки вона позіхала і заривалася обличчям у мої груди. Тепер, коли кайф від сексу випарувався, втома вкрила її обличчя і затіняла очі.

— Нам доведеться розповісти Ейві, — пробурмотіла вона. — Зрештою. Коли-небудь.

— Не нагадуй. — Я спохмурів при думці про реакцію Ейви. — Як думаєш, скільки нам ще чекати? Рік? Десятиліття?

— Десятиліття, або, можливо, століття. Століття звучить непогано. Вона буде так... — Голос Джулз повільно затих.

Я глянув на неї. Вона відключилася, ось так просто.

Між тим, що трапилося з Максом, її іспитом і нашим примирливим сексом, вона, мабуть, виснажилася.

Я поцілував її в маківку і притиснув ближче до себе.

Про Ейву ми можемо потурбуватися пізніше.

Зараз я хотів насолодитися моментами, які належали тільки нам.

54. ДЖОШ

Я підбадьорливо погладив Джулз по спині, коли ми вийшли з ліфта й одразу потрапили до квартири, яка мала такий вигляд, ніби її здерли зі сторінок журналу «Архітектурний Дайджест».

Світло-сірі стіни, чорна мармурова підлога, золоті світильники. Це було схоже на холостяцький барліг, але, на відміну від дворічної давнини, інші акценти тепер додавали ніжності: букет білих лілій тут, акварельна картина там.

— Усе буде чудово, — прошепотів я Джулз.

Ми обидва по-своєму облажалися, але ми могли, нарешті, рухатися далі разом... після того, як подолали останню перешкоду.

— Тобі легко говорити, — прошепотіла вона у відповідь. — Ти її рідний брат. А я ні.

— Вона любить тебе більше, ніж мене.

— Хмм. Це правда.

Мій сміх згас, коли Ейва зустріла нас біля входу в приватний ліфт у квартиру, яку вона ділила з Алексом. Я швидко прибрав руку зі спини Джулз.

Через тиждень після того, як ми помирилися, ми нарешті набралися сміливості розповісти Ейві правду, але вся ця сміливість померла перед усміхненим обличчям моєї сестри, що перетворилося на підозру, коли вона побачила Джулз, яка стояла поруч зі мною.

Я зателефонував їй і сказав, що приїду, оминаючи частину про те, що приведу з собою Джулз. Я не хотів, щоб вона склала два і два, перш ніж ми самі розповімо їй про це.

З іншого боку, це був розумніший хід. Дати їй відійти від шоку, перш ніж ми побачимо її.

Прокляття, Чен.

Ну, тепер було вже надто пізно. Ми повинні зіткнутися з цим віч-на-віч.

Я начепив свою найчарівнішу усмішку.

— Привіт, сестричко. Ти сьогодні маєш просто чудовий вигляд. Ось. — Я простягнув їй коробку з її улюбленим тортом Crumble & Bake «Червоний оксамит». — Я прийшов із дарами.

Ейва не взяла торт. Натомість її погляд метушився між мною і Джулз, яка стояла поруч зі мною з надмірно яскравою посмішкою.

— Що ви робите тут разом? — Її підозрілість помітно посилилася. — Ти ж не збираєшся просити мене стати посередницею у черговій суперечці? Тому що ви обидва дорослі люди.

Ми з Джулз обмінялися швидкими поглядами.

Може, нам варто було придумати кращий план, ніж принести Ейві торт, щоб задобрити її.

Алекс підійшов до Ейви ззаду і підкинув брову, побачивши коробку з «Crumble & Bake».

«Серйозно? Це ваш план?» – йому не потрібно було вимовляти ці слова, щоб я їх почув, голосно і чітко.

Я втупився на нього. Заткнися.

Він відповів усмішкою.

Мудак.

Схоже, він забув, що колись потайки зустрічався з моєю сестрою.

— Давай поговоримо про це за тортом, — щебетала Джулз. — Немає нічого кращого за червоний оксамит, щоб почати вечір правильно.

Ейва схрестила руки на грудях.

— Мені потрібно присісти, щоб дізнатися, що ви збираєтеся сказати мені, чи ні?

— Можливо. Швидше за все. — Я прочистив горло. — Безумовно.

Ми вчотирьох розташувалися у вітальні — Ейва й Алекс на одному дивані, я і Джулз навпроти них. Наближався захід сонця, і згасаючі промені світла, що проникали через вікна, перетворювали кімнату на півтінь, напівзолотисте тепло.

Коробка з тортом лежала на журнальному столику між нами, нерозпечатана.

— Отже, причина, через яку ми тут разом, полягає в тому, е-е, що ми прийшли разом, — сказала Джулз.

Алекс зітхнув і провів рукою по обличчю.

— І причина, через яку ми прийшли разом, у тому, що... — Та годі, хлопче, це ж пластир. Зірви його і розберися з наслідками пізніше. — Ми зустрічаємося, — закінчив я.

Ейва втупилася на нас із порожнім виразом обличчя.

— Романтично, — уточнила Джулз.

— Хлопець і дівчина, — додав я.

Тиша.

Ейва не рухалася відтоді, як ми почали говорити, що було не дуже добре.

Піт цівкою стікав по моєму хребту.

Це було безумство. Я не повинен боятися своєї молодшої сестри. Але балакуча Ейва була нормальною; мовчазна Ейва була трохи лякаючою.

Потім вона зробила те, чого я найменше очікував. Вона вибухнула сміхом. Вона закрила обличчя, її плечі тряслися, а ми з Джулз обмінялися ще одним стурбованим поглядом.

Чорт, ми що, зламали мою сестру?

— Гарний жарт, — задихаючись від сміху, вимовила Ейва. — Ти майже спіймав мене. — Вона спробувала заспокоїтися, але через секунду знову вибухнула сміхом.

— Е-е... — З усіх варіантів розвитку цієї розмови, які я собі уявляв, Ейва не була серед тих, хто втрачає розум.

Джулз стукнула своїм коліном об моє.

— Вона думає, ми жартуємо, — шипіла вона.

— Я зрозумів. — Я прочистив горло. — Ейв...

— Чесно, я вражена тим, що ви, друзі, відклали свої розбіжності на час, щоб придумати цей план. — Частина веселощів Ейви нарешті вщухла, хоча її усмішка залишилася.

— Ейва...

— Це помста за Вермонт? Бо це було кілька місяців тому, і я й гадки не мала, що там буде лише одне ліжко.

— Ейва, ми не жартуємо!

Моя заява пронеслася кімнатою, за нею послідувала густа, приголомшена тиша.

Усмішка моєї сестри зникла.

— Ви не... — Її очі знову метнулися між нами, помітивши наші напружені вирази і те, як стикаються наші стегна. На її обличчі відбився жах. — Ви справді зустрічаєтеся? Як таке можливо? Ви ж ненавидите одне одного!

— Нуууу... — Я затягнув слово. — Вже ні.

Джулз підхопила.

— Ми разом працюємо в клініці...

— Це починалося без будь-яких зобов'язань...

— Ми не планували, що це станеться...