Повернення Рейчел

Подяки

Як завжди, моя перша подяка — моєму агенту і незмінному захиснику Сему Коупленду. Я не приховую той факт, що ця книжка далася мені найважче з усіх, та ще й припала на дуже важкий для мене рік у професійному та особистому сенсі. Дивлячись на три списані записники і документ на тридцять тисяч слів, — і це тільки кістяк сюжету, — я відчувала, що ніколи це не напишу. Та Семова віра в мене не похитнулася ні на мить, навіть коли я сама її втратила. Він знав, що мені все вдасться, і цього разу я гостро потребувала цього нагадування. Дякую.

Дякую моїй кіно- і телевізійній агентці Емілі Гейвард-Вітлок, яка підтримувала мене невпинно в період кіно-адаптації моєї першої книжки, чим я займалася паралельно з написанням «Повернення Рейчел Прайс». Дякую, що святкувала мої перемоги зі мною і була поруч у скрутні моменти. Я вдячна тобі за той захват і увагу, які ти виявила до Рейчел Прайс. Я б нікому більше її не довірила.

Дуже дякую моїй редакторці, Келсі Гортон, за непохитну віру в мене, тим паче що цього разу їй не було на чому ґрунтуватися — довгий час ти знала про книжку тільки те, що вона називається «Повернення Рейчел Прайс». Але ти дозволила мені зникнути на кілька місяців і повернутися з готовою книжкою (хай і трохи задовгою — визнаю свою провину і дякую за твоє терпіння, поки я підрізала її до прийнятного розміру). Дякую тобі за кропітку працю. Знаю, видати мою книжку — це стати на тернистий шлях, але немає більше нікого, з ким я б хотіла його пройти.

Не можна не згадати і неймовірну команду Delacorte Press, які зробили справжнє диво, перетворивши (довжелезний) документ Word на книжку, яку ви тримаєте в руках. Величезна подяка Беверлі Горовіц за її ентузіазм, за організацію цього процесу, а також за те, що підтримувала мене, коли я ще була новонародженою авторкою. Як завжди, дякую Кейсі Мозес, геніальній дизайнерці, яка подарувала «Рейчел Прайс» саме ту обгортку, яку вона мала мати. Дякую неймовірній фотографині Крістін Блекберн за достоту бездоганний знімок. Я щаслива, що мої читачі судитимуть цю книгу за обкладинкою. Дякую Коллін Феллінґам за яструбине око і за те, що проглянула цю книжку майже стільки разів, скільки проглядала її я. Велика подяка Тіму Тергуну, який зібрав усе це докупи і перетворив на справжню книжку. Дякую також Шеннон Пендер, Стефанії Віллар, Кеті Галаті та Лілі Файнберґ за їхній невичерпний ентузіазм і невтомну підтримку, а також відділу продажів за те, що завжди берете на себе одне з найважливіших завдань: доправити цю книжку до її читачів.

Дякую Сарі Левісон та команді Farshore, мого видавця у Великій Британії.

Дякую моїй родині, Коллісам і Джексонам, за те, що завжди є моїми найпершими читачами. Цього разу моя подяка ще палкіша, бо, закінчивши цю книгу, я почувалася неймовірно виснаженою і порожньою. Ваші найперші відгуки повернули мене до життя і показали мені, що всі мої муки і зусилля були того варті, і я створила щось, що матиме значення.

Дякую Джо Евансу, який виявив неабияку відвагу, приєднавшись до нашої родини, і дозволив мені вкрасти своє ім’я та змусити свого книжкового тезку блювати червоною газованкою.

Я вдячна родині Гортонів за те, що подарували мені тло для цієї книги. Особлива подяка Ділі, яка завчасно розпочала місцеву маркетингову кампанію. Якимось чином ця книжка і містечко Ґоргем у Нью-Гемпширі здаються мені домом, хоч я там ніколи й не бувала (якщо не зважати на МІЛЬЙОН візитів у Картах Google в режимі перегляду вулиць).

І. звісно, дякую вам — так,

вам,

мої читачі. Дякую, що довірилися мені і прийняли моє запрошення у цю мандрівку. Сподіваюся, Бел означає для вас не менше, ніж для мене. А для тих, хто зі мною ще з першої книги, я й поготів не знайду слів вдячності. З кожною новою книгою я намагатимусь докладати більше зусиль, щоб бути гідною вас. Тож, будь ласка, відверніться, бо ви знаєте, що я не можу не закінчити свої подяки сльозливими рядками.

Настала черга для двох най-найбільших подяк.

Перша — моїй молодшій сестричці Олівії, якій я присвятила цю книгу. Дякую тобі. Ти розуміла без слів, як важко мені було: як і в Бел та Картер, у нас є своя таємна мова. Дякую, що приймала на себе мою ношу, коли мені бракувало сил. Це найкраща книга, яку я будь-коли писала, і без тебе вона б ніколи не з’явилася на світ. «Подбай про свою сестру», — каже Рейчел. І ми дбаємо.

Останнім, але не в останню чергу, дякую Бену. Ми ще не були у шлюбі, коли я писала цю книгу, але ці подяки я пишу вже як твоя дружина. Дякую тобі, що віддаєш так багато себе, щоб я жила омріяним життям, і що береш на свої плечі так багато мого, щоб я вижила в процесі. На обкладинці моє ім’я, але ти зі мною в кожному слові.