Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 58 из 85

Глава 24

Розділ 22

Гадсон

Не міг утриматися, щоб не поцілувати її.

Бачачи свою дівчинку цілий день і цілий вечір на відстані витягнутої руки, я почав почуватися зголоднілим чоловіком, який не їв цілу вічність, а Стеллу уявляв великим соковитим стейком. Тож, коли паркувальник потрусив за орендованою автівкою, я взяв Стеллу за руку і потягнув її вбік.

– Що ти робиш?

– Хочу з'їсти твою мордочку.

– З'їсти? – хихикнула вона. – Звучить не дуже–то романтично.

– Довірся мені.

Однією рукою обняв її за талію і палко притягнув до себе, а іншою – взяв за шию і нахилив голову так, щоб було зручно цілувати її губки.

– Я буду дуже романтичний. Буду нашіптувати на вушко всілякі різниці, надсилати записочки з нагадуваннями про себе. І, перш ніж відкрити мої повідомлення, тобі доведеться сором'язливо закривати телефон від оточуючих.

Моя дівчинка прикусила нижню губу, від чого я застогнав.

– Дай же мені їх.

Я накрив губами її рот, і тут Стелла здивувала мене до чортиків, прикусивши своїми зубками мою губу.

Злегка відхиливши голову, не випускаючи мою плоть із зубів, вона блиснула диявольською посмішкою.

– Я здатна з'їсти твоє обличчя першою.

Ми ще не перестали сміятися, коли я втиснув свій рот у її губи, і ми злилися в довгому–довгому поцілунку. Пара, що знаходилася поблизу, не дала мені взяти Стеллу прямо там, біля ресторану.

Ми повернулися на парковку. Коли хлопець подав авто і захотів відчинити двері перед Стеллою, я махнув йому і, поки вона забиралася в машину, дав йому чайові.

Оскільки мені потрібно було оговтатися після нашого поцілунку, я навіть зрадів тому, що поїздка з огляду визначних пам'яток мала бути довга.

Сівши за кермо, пристебнувся.

– Думаю, проїдемо повз символ Голлівуду, а потім прогуляємося Голлівудським бульваром. Це там, де Алея Слави. Завтра можемо навідатися на пірс Санта–Моніка, пляж Венери і ще в парочку інших місць.

– А ти не хотів би порушити плани? – раптом запитала Стелла. – Думаю, ми просто могли б повернутися в готель.

Як би я не ненавидів усе це туристичне лайно, все ж я дуже хотів показати все це моїй дівчинці. Я безумовно не був готовий закінчити наше перше офіційне побачення просто зараз. Однак у Стелли і так вийшов довгий день, тож я спробував приховати розчарування.

– Звичайно. Зрозуміло. Ти, мабуть, втомилася. Я не подумав...

– Насправді... – Вона потягнулася і поклала руку мені на стегно. – Я взагалі не втомилася.

Ця жінка не переставала дивувати мене. Повернувши голову, зустрів її погляд.

– Упевнена?

Вона кивнула з боязкою посмішкою.

– Як довго будемо повертатися? Не звернула уваги на час дорогою сюди.

– Приблизно півгодини.

Я завів машину.

– Але домчу нас за двадцять хвилин.

* * *

Порушивши щонайменше півдюжини правил дорожнього руху, я знову і знову прокручував у голові слова Стелли про повернення в готель. Вона виклала карти на стіл. Дівчинка хотіла побути зі мною наодинці, але я старанно не думав, що мова може йти про секс. Я мав увесь час пам'ятати про це, бо ракетка стрибала на дванадцять годин тієї самої секунди, щойно наші губи стикалися.

Ми повечеряли рано, бо планували потім оглядати околиці. Тож, коли ми повернулися в лобі готелю, ледь пробило восьму годину.

– Хочеш що–небудь випити?

– Я ще не доторкалася до бару у своєму номері. А він оснащений пристойно.

– Тоді в твій номер... – усміхнувся я.

Поки Стелла в номері знімала туфельки,я проінспектував вміст бару. Вона не перебільшила: вибір напоїв виявився набагато багатшим, ніж у всіх готельних номерах, у яких мені до цього доводилося бувати.

Я підняв пляшку "Мерло" і повноцінну пляшку джина.

– Ти в настрої скуштувати вино чи що–небудь міцніше?

Стелла досліджувала вміст своєї сумочки. Розчаровано зітхнувши, вона відкинула її на диван.

– У тебе є презервативи?

Ось і чудово. Значить, це щось інше.

Поставивши пляшки, я відійшов від бару, зберігаючи відстань між нами в кілька футів.

– Є.

– Зараз із собою?

– Ну так, зараз із собою, – усміхнувся я.

Стелла зковтнула.

– Кілька тижнів тому я знову почала приймати пігулки, але потрібно почекати до кінця місяця, щоб бути впевненими в захисті.

– У нас усе гаразд, – сказав я, підійшовши до неї ближче.

– А скільки в тебе із собою?

– Великі плани на ніч? – здивовано підняв я брови.

Стелла блиснула пустотливою посмішкою.

– У мене була перерва. Довга перерва.

Я посміхнувся і ще більше скоротив відстань між нами. Прибравши волосся з її плеча, нахилився і ніжно поцілував кремову шкіру.

– Із собою два. Але в сумці нагорі знайдуться ще.

– Чудово...

На кілька секунд вона відвела погляд, який поступово втрачав зосередженість. Я фізично відчував, як крутяться коліщатка в її голові.

– Може, ти хочеш поговорити ще про щось...

Я не встиг закінчити запитання, як Стелла буквально стрибнула на мене. Заскочений зненацька, я був змушений відступити на кілька кроків, але зумів утримати її у своїх обіймах. Я був знайомий із виразом підійматися, як на дерево, але ніколи не відчував цього. Одним махом Стелла схопилася на мене, обвивши ногами мої стегна, руками – шию і впившись губами в мій рот.

– Хочу тебе, – пробурмотіла вона прямо в наші зімкнуті губи.

Ось тобі й невпевненість, до чого все йде... Її пристрасть стала повною несподіванкою, але, чорт забирай, як же мені це подобалося! Я б діяв повільно, не даючи подіям розвиватися надто швидко. Але це... це вийшло в тисячу разів краще. У нас попереду ціла ніч, тож для повільного сексу теж буде час. Великими кроками я проніс Стеллу з вітальні до спальні. Дівчинка міцно притискалася до мене грудьми і ковзала широко розсунутими ногами вгору і вниз по моєму і так до межі збудженому члену.

– А я–то думав, що тобі хочеться романтики, – прогарчав я.

– Подумала, що тобі прийшла пора з'їсти моє обличчя.

Поклав її на ліжко й опустився на коліна.

– Це не зовсім те, що я збираюся з'їсти просто зараз, любонько.

Мені до такої міри хотілося заритися обличчям між її ніг, що я не зміг бути ніжним, коли зривав з неї трусики. Простягнувши руку, схопив тонкий матеріал її стрінгів і з тріском розірвав їх просто на ній. Від зітхання, що злетіло з її губ, я був готовий скінчити просто зараз. Але ж Стелла ще навіть не торкнулася мене пальцем.