Страница 5 из 8
Подяки
Задумка цієї книжки з’явилася в дуже складний для мене час. Лисячий усесвіт став тим місцем, куди я тікала й досі інколи тікаю від реальності. Проте «Хроніки» завдячують своєю появою не лише моїй спостережливості та жвавій уяві. За ними стоїть ціла купа людей, які вірили в мене навіть тоді, коли я сама в себе не вірила. Тож просто хочу подякувати їм, що вони є в моєму житті. Для мене це дуже важливо.
Мої мама і тато
. Хай як скептично ви ставилися до моєї любові до вампірів і всіляких інших монстрів, та все одно підтримали мене й дозволили шукати себе, торувати шлях, до якого лежить душа. Не знаю, чи зможу колись вам сповна за це віддячити.
Світлана Стретович
. Пані Світлано, здається, мене таки дотисла ваша порада спробувати себе в прозі. Не знаю, звідкіля ви мали впевненість, але я неймовірно вдячна вам за ті слова на Книжковому Арсеналі, що зрештою допомогли насінині проклюнутися.
Юля Юрчик
. Моя люба перша читачко, саме ти сказала, що ця історія має помаранчевий колір, і я зрозуміла — це воно! А ще ти сказала: «Лєрчик, ти ж у курсі, що це трохи схоже на “Сутінки”?». Я сполотніла й виплакала всі очі (жартую, насправді щиро обурювалася й злилася, бо це ж оригінальна історія, а не якесь там наслідування). Заспокоївшись, я переосмислила всі зауваги. Саме тоді народилися вікланці та тигролаки. Я втричі розширила міфологію, повністю переробила більшість написаних на той час сцен і додала стільки ж нових. І не дай Вседаре, мені хтось колись скаже, що це схоже на «Сутінки»!
Яна Сидоряченко
. Твоя підтримка була безцінною. Дякую, що неодноразово слухала моє ниття й не втомлювалася переконувати, що ця книжка нічим не гірша за інші. Саме ти сказала, що від деяких сцен віє домашнім затишком і що тобі також хотілося б із кимось випити за переглядом фільму. На цьому моменті я зрозуміла, що звичайні побутові ситуації також працюють. З мене слабоалкоголки перед телеком і щось смачненьке.
Катя Самойленко
. Моя перша серйозна бета-рідерко, яка навчила показувати, а не розказувати. А ще ти навчила мене ставити довгі тире, проводити деталі крізь текст, відстежувати характери героїв. Тикнула носом у безліч помилок, що їх роблять недосвідчені автори, і я дякую тобі за це. Пролог, який так люблю, — це твоя заслуга. І метрові троянди на роялі також. І динаміка екшн-сцен, якщо вже бути відвертою. За це тобі карт-бланш на жарти по всесвіту.
Богдана Романцова
. Повторюватиму цю фразу, мабуть, за кожної нагоди — ти найкраща кураторка евер. Ти так ніжно гладила проти шерсті й наполегливо ставила потрібні питання, що я не тільки підвищила якість тексту, а й набагато краще зрозуміла вигаданий мною всесвіт. Дорослий Тео без підліткових вампірських замашок і Ніл, у якого, окрім люті, є вразлива сторона, — це твоя заслуга. А ще дякую тобі за висварені суто фанфіківські епізоди. Мені досі за них соромно. Чесно.
Команда
Litosvita
. Лектори Річної програми 2022
–
2023. Однокурсники
, зокрема ті, які коментували уривок мого тексту на першій читці четвертого липня. Ви всі надзвичайна спільнота, що поєднала в собі приємне з корисним. Це ідеальне місце для автора-початківця. Ви підтримували, навчали й надихали. Протягом року мій текст незворотно видозмінювався, так само як і я. Дякую вам за цей досвід і здобуті знання.
Іра Осадчук
. Дякую, що завжди була на зв’язку протягом навчання. Й окреме величезне дякую за хорошу новину, через яку я ловила щелепу на три поверхи нижче та нервово запитувала: «А що їм написати?». Ти побачила б, що зрештою я їм написала!
Команда «Віхоли». Ірина Щепіна, Наталія Шнир, Ілона Замоцна, Ольга Дубчак, Вікторія Шелест, Валерія Савотіна, Марина Захарчук та інші, з ким я поки що не знайома.
Дякую вам, що прихистили мене та моїх «Лисиць». Дякую, що дали мені стимул писати далі. Дякую за ту теплу атмосферу й повагу, яку відчуваю в кожному отриманому листі. З такою командою геть не страшно підкорювати світ. А ми ж можемо, правда?
Галина Сапожникова
. Ви — редакторка, про яку я могла хіба що мріяти. Дякую за делікатність, яку ви проявили до мого улюбленого дітища, і за те, що редагували його з такою самою любов’ю, з якою я писала. Дякую, що вказали на проблемні місця й допомогли відшукати кращі відповідники для деяких понять. Дрімотне море — ваша заслуга. За розрахунки солі, від яких у мене самої голова пухла, скидаю капелюх. І щиро вибачте за ті тонни питань і уточнень, якими я вас засипала!
Катерина Мальцева
. Своєю обкладинкою ви влучили в саме серденько. Десь так я її й бачила, але ви перевершили мої очікування, запропонувавши додаткові сенси.
За купу теплих слів, що у хвилини відчаю гріли мені душу, окремо дякую
Катерині Романенко, Олександру Пидюрі, Тетяні Чабанюк, Лідії Рудєвій, Дарині Михальчук, Аліні Хміль, Христині Сіці, Андріані Леле, Артему Пономаревському
. А ще найкращим українським філологам, які передавали мені свою пристрасть і любов до слова протягом навчання в школі та університеті:
Оксані Бранець
та
Ірині Мариненко
.
І, звісно ж, мої читачі!
Любі лисенята, пишу для вас. Сподіваюся, кожен знайде в цій історії щось, що звеселить його серце. І не засмучуйтеся, далі буде…
З любов’ю — ваша Валерія В. Растет
Відформатовано:
Landes — 29
.06.2024