Страница 14 из 149
Журнал розслідування — Запис 3
Піппа Фітц–Амобі
ВКП 03.08.2017
Я упереджено дивлюся на цю справу. Абсолютно точно. Щоразу, перечитуючи минулі записи, наочно уявляю себе безпосереднім учасником судового засідання. Перед думкою розігруються неабиякі пристрасті: я в ролі розчепуреного адвоката схоплююся з місця і кидаюся захищати підсудного; крадькома підморгую Селу, шелестячи папірцями, коли звинувачення потрапляє на мій хитрий прийом; підбігаю до кафедри суддів і, стукаючи по ній кулаком, несамовито кричу: «Ваша честь, він цього не робив!»
З незрозумілих навіть для мене самої причин я хочу, щоб Сел Сінгх виявився невинним. Причини ці ховалися у мене в душі з того часу, коли мені було дванадцять.
Думки про явні протиріччя не дають мені спокою всі ці п'ять років.
Тепер, знаючи про свою упередженість, я маю поговорити з людиною, яка цілковито впевнена у винуватості Села. Я написала Стенлі Форбсу — журналісту з «Кілтон Мейл», і він мені щойно відповів. Сказав, можна йому зателефонувати сьогодні о будь–якій годині. Він широко висвітлював справу Енді Белл у місцевій пресі і навіть був присутній під час коронерського розслідування.
Відверто кажучи, на мою думку, він поганий журналіст. Упевнена, Сінгхи могли б із дюжину позовів на нього подати за образи та наклеп. Запис нашої з ним розмови наводжу далі.
Це щось!