Unknown

Глава 32

РОЗДІЛ 30

Через дві години Дені опинилася поруч із Флінтом у просторі, де вузька кухня Очоа переходила в основну вітальню. Детективи поліції Нью-Йорка дозволили їм зайти так далеко після того, як вони сфотографували та опрацювали передню частину квартири-студії.

Комендант, діючи згідно з політикою керівництва, викликав лікарів швидкої допомоги. Дені і Флінт перехопили їх у коридорі, коли вони вивозили з ліфта каталку з горою медичного обладнання. Вони в жодному разі не збиралися дозволити комусь зруйнувати цілісність місця злочину і вивезти тіло, коли жертва, очевидно, була вже мертва.

З'явився лейтенант пожежної служби, який наполіг на огляді тіла. Швидкий огляд синюшності, спричиненої скупченням крові, переконав його, що серце Очоа не билося вже кілька годин. Рятувальники спакували своє спорядження і поїхали.

Зі свого вигідного місця на краю кухні Дені спостерігала за балетом детективів у костюмах з тайвеку, які методично обходили один одного, обстежуючи головну кімнату. Квартира була неймовірно чистою та охайною. Все було ідеально організовано.

Звісно.

Один із детективів, що працював на місці злочину, відчинив шафу і підняв камеру. Дені витягнула шию, щоб зазирнути до нього. Звісно, одяг Очоа був чітко розкладений за сезонами, кольорами та стилями. Навіть сержант з муштри в навчальному таборі був би вражений.

-Так само, як шафи та комори, - сказав Флінт. -Безумовно, відповідає профілю.

Її погляд простежив за детективом-криміналістом, який відійшов від шафи, щоб сфотографувати розважальний центр від підлоги до стелі, що займав більшу частину однієї стіни в головній кімнаті.

-Подивіться, наскільки глибокі стелажі по обидва боки від телевізора, - сказала вона Флінтові. -Це, мабуть, ліжко Мерфі.

-І дуже дороге, - погодився він, роззираючись довкола. -Насправді, все це місце завантажене дизайнерською технікою.-Він подивився вниз. -Ця кахельна підлога дорога, як і мармурові стільниці.

Щоб вимкнути телевізор, їй довелося використовувати два пульти. Один для самого великого плоского екрану, а другий - для того, щоб відрізати пульсуючі баси підключеної до нього стереосистеми. Не дивно, що шум пронизував увесь поверх будівлі.

Ця думка викликала ще одне запитання.

-Як ти думаєш, телевізор увімкнули, щоб бути впевненими, що хтось знайде тіло дуже скоро? - запитала вона Флінта. -Очоа жив сам. Якщо він іноді працював віддалено, то могло пройти кілька днів, перш ніж хтось за ним скучив.

Флінт кивнув.

-Ми повинні були знайти його рано чи пізно. Він, напевно, не хотів, щоб його тіло лежало тут і розкладалося. -Він скривився. -Не можу його звинувачувати.

Один із детективів карного розшуку перетнув кімнату, тримаючи в руках аркуш звичайного білого копіювального паперу, запечатаний у пакет для речових доказів.

-Він залишив записку. Знайшов її в принтері на столі в кутку.

Дені мимоволі нагадала про запис, знайдений разом з останньою жертвою. Вона взяла себе в руки, боячись побачити своє ім'я на сторінці. Цього разу там було лише одне коротке речення.

СМЕРТЬ КРАЩЕ, НІЖ ЖИТТЯ ЗА ҐРАТАМИ.

Вона обмінялася поглядами з Флінтом.

-Ні загадки, ні рівняння, ні коду, - сказала вона. -Бракує його звичайного чуття.

-Судячи з записки, він знав, що ми його викрили, - каже Флінт. -За словами сусіда, який поскаржився на шум, телевізор увімкнули кілька годин тому. Це сталося невдовзі після того, як ми знайшли сліди Очоа. Звідки він міг знати, що ми прийдемо?

Це було до біса гарне запитання, і вона не мала відповіді. Вона витягнула шию, щоб оглянути сторінку. Двоє інших техніків піднімали простирадла з кутів ліжка. Потім вони підняли тіло Очоа і підвели його до відкритого чорного трупного мішка. Вони акуратно помістили його всередину, а потім загорнули простирадла і застебнули мішок блискавкою. Цей метод зберіг усі сліди, які могли бути в тілі або на ньому. Навіть крихітні волокна, лусочки шкіри або волосся перевозили разом з тілом, щоб їх можна було відокремити і проаналізувати в стерильному середовищі. Перехресне забруднення було величезною проблемою, і все, що можна було зробити, щоб звести до мінімуму потрапляння сторонніх матеріалів, було критично важливим.

Усвідомлюючи, що вони наближаються до кінця процесу, Дені звернулася зі своїм запитанням до провідного детектива, який все ще тримав у руках газету.

-Я б хотіла скласти ліжко Мерфі, якщо ви закінчили його обробку.

Він похитав головою.

-Ми зробимо це.

Вона не сперечалася, бо її прохання мало бажаний ефект. Технічний персонал опустився на дно знятого ліжка і потягнув за засувку внизу. Вся рама ліжка безшумно гойднулася вгору, поки не стала на місце. Тепер вона дивилася на паралельні ряди дерев'яних планок, які утворювали нижню частину ліжка, обрамлену парою книжкових полиць.

-Зсуньте книжкові полиці разом, - гукнув до них Флінт.

Двоє техніків стали на протилежні боки полиць. Вони штовхали ззовні всередину, а полиці зсувалися всередину, поки не зустрілися посередині. Тепер це виглядало як чотири однакові за розміром книжкові шафи, вишикувані разом, без жодних ознак ліжка.

-Спритно, - сказав Флінт.

-Можете відкрити нижні шафи?- запитала їх Дені.

Кожен з техніків підійшов до пари шаф, які були приховані, коли ліжко було опущене.

-Срань господня, - сказав один з них, відчинивши двері.

Його колега присів навпочіпки, щоб зазирнути всередину шафи з протилежного боку стелажа, і тихо свиснув.

-Що ти знайшов?- запитала Дані, рушаючи до них.

Флінт поклав руку на її руку, утримуючи її спину.

-Тобі краще показати нам.

Вони стояли, відвернувшись від відкритих відсіків для зберігання. Всередині на полицях акуратно стояли ряди прозорих пластикових контейнерів. Навіть з іншого кінця кімнати вона могла бачити липку етикетку з надрукованими номерами на кожному контейнері.

Інтуїція підказувала їй відповідь, але вона все одно поставила запитання.

-Це Юліанські дати?

Один з техніків почав фотографувати, а інший відповів:

-Вони збігаються зі списком, який ви нам дали, коли ми приїхали. У цій шафі шістнадцять контейнерів. -Він перевів погляд на свого колегу. -А скільки у вашій?

-У мене тут п'ятнадцять, - сказав технік, продовжуючи фотографувати.

-І так сталося, що ми маємо тридцять одну відому жертву, - пробурмотів Флінт.

Дені перехопила його погляд.