Страница 10 из 13
Африкан Свиридович (запопадливо регоче). От бачите, а ви iще обiжаєте, самi ви лабораторний! Я за вальчиною мамой добряче погасав по джунглях, а она, в свою чергу, мене харашо покусала. Сама запальна, кров гаряча. Азiя!
Саломон Самсонович. Ну, харашо, ну з Валькой ясно. От ви, практiк, розкажiть, а якщо обiзяною буде мужчiна, а женщiна буде обична, шо тагда?
Африкан Свиридович. Всьо буде навпаки, плод буде схож на людину, але з iнтєлєктом обiзяни. Пєрвий закон Менделя, але це тупiковий хiд, у нас навiть завалили дiсєртацiю одного мудака.
Саломон Самсонович. Ну навiщо так жорстоко? Були б гарнi обiзянки.
Африкан Свиридович. Їх нема чого прикрашать, вони i так гарнi. Подивiться на Вальку, бачте, якi в неї зуби, а у вас?
Саломон Самсонович. Хулi зуби, зуби вставить можна, але я їбати б її не став, хiба шо п'яний…
Валька (ображено). А я тобi, дураку, i трєзвому б не дала! Ходить цiлий день весь в гамнi i шо-то вообража. Йобарь найшовся!
Свирид Опанасович. Валька, не пизди. коли старшi балакають!..
Валька. А чого вони обзиваються?
Африкан Свиридович. От ви напрасно питаєтесь, Саломон Самсонович, найтi у Вальки якусь естетику, отталкiваясь от антропоморфностi.
Саломон Самсонович. Ви говорiте понятнєй, Африкан Свиридович.
Африкан Свиридович. Ну от смотрiтє, от ви говорiте, шо Валька некрасiва, а лєбєдь красiвий?
Саломон Самсонович. Красiвий.
Африкан Свиридович. А от давайте, шоб у вас була така шия, як у лєбєдя, отакi лапи краснi i пiр'я кругом, тоже красiво, а? Шо мовчите, скуштували хуя? Так i остальноє: лєбєдь красiвий, як лєбєдь, а обiзяна, как обiзяна. Хулi не ясно?
Саломон Самсонович. А нiхуя!.. Ну просто iнстiтут красоти!
Валька (пиздить Джека, який з гарчанням доїда голову дракона). Ану, дiду, скажiть йому, шоб Мурзiку лишив. Мурзiк, киць-киць-киць!..
Голос Мурзiка з сiней. Я сiчас…
Входить Мурзiк. здоровенний сибiрський котяра з шерстю, вусами i всiм, чим положено. Вiд звичайного кота Мурзiк вiдрiзняється тiки розмiрами, саблезубiстю i гарним баритоном. Оба дослiдника при видi Мурзiка машинально встають, як це роблять немаючi гiдностi подчиньоннi при видi начальника.
Мурзiк (лагiдно, але дещо зверхи). Сiдiтє, сiдiтє, я етого не люблю. В чьом дєло, Валєнтiна?
Валька (просто показує на пол, де валяються кишки i гарчить Джек). Їж, Мурзiк!
Мурзiк з виразом огиди дивиться на брудну пiдлогу i на хижого Джека, який гарчить i вишкиря зуби iз-пiд стола, i з усiєю силою пиздить його ногою. Переляканий Джек. повизгуючи, вилiлiта з хати, а Мурзiк з виглядом гiдностi сiда за стiл.
Саломон Самсонович (запопадливо виймає з кишенi красiву коробочку iз калом, оздоблену палехською розписсю, i протягує Мурзiку). Понюхайте, це iмпортний, ви такою не нюхали.
Мурзiк. Сам нюхай!
Входить Химка — це звичайна вередлива стара баба. Попоравшись у печi, вона дiстає звiдти казан смачного борщу. Товариство сiда обiдать.
Саломон Самсонович (пошепки, з набитим ротом, до Африкани Свиридовича). А Мурзiка тоже ваш iнстiтут розробляв?
Африкан Свиридович. Нi, це природа. Такого Мурзiка — хуй розробиш. Все, шо ми щас можем, це такi, як Джек або Валька.
Саломон Самсонович. Да! Мурзiк — це Європа!
Африкан Свиридович. Ха! Японiя!
Мурзiк (почувши про Японiю, елегантно витира з вусiв драконовiїй жир). Можете там не шепотiть, я улавлюваю ультразвуки, бачу в цiлковитiй темрявi, читаю мислi на вiдстанi, стрибаю вверх на 20 метрiв, а в довжину — на 50. можу перегризти любе залiзо i поцарапати любу каменюку. За один раз можу виїбати двадцять киць, не при Вальцi будь сказано. Ще продовжувать?
Африкан Свиридович. Ех. нам би так!
Мурзiк. Вам так не буде.
З цими словами Мурзiк хлiбом лiзе в тарiлку i елегантно пiдчищає ним недоїдки, потiм з'їда хлiб i знову витира вуса вiд жиру.
Саломон Самсонович. А скажiтє, Мурзiк…
Мурзiк. …Васильович.
Саломон Самсонович. …Мурзiк Васильович, i не надоїло вам буть отаким суперменом?
Африкан Свиридович (поправля). Суперкотом.
Мурзiк (дуже спокiйно). Ви хотiли пошуткувать, але у вас не вийшло. Нi, не надоїло. Я теж, шановний, мiг би запитать — чи не надоїло вам цiлий день борсатись в чужому калi, але як бачте, я цього не роблю.
Африкан Свиридович. Така вже в нас робота. I потiм кал — це цiкаво.
Мурзiк. Звичайно. Кожному своє.
Саломон Самсонович. Розумiєте. Мурзiк Васильович, кал — дуже цiкава штука. Ви помiтили, то людина, коли посре, завжди оглядається, шоб побачити, скiки вона насрала i якої якостi кал. Їй цiкаво, а цiкавiсть — це шлях в майбутнє.
Мурзiк. Навiщо вам шлях у те, чого у вас нема?
Африкан Свиридович. Ну, не кажiть. У людства зоряне майбутнє, а без кала далеко не полетиш. Вся наша дiяльнiсть — це боротьба з забобонами, ця смiлива патрiотична цiкавiсть — це подвиг!
Мурзiк. Тодi чому всi вашi iнстiтути не спроможнi розробить такого хлопця, як я? Чому у вас виходять однi уроди?
Саломон Самсонович. Цiкаве питання. Будемо полемiзувати.
Саломон Самсонович (ухитряється робить два дiла: полемiзувати i маленькою паличкою зчищать з рєзiнового комбiнезона гавно, а паличку витирать об лаву, на якiй сидить Африкан Свиридович). Розумiєте, Мурзiк Васильович, людина завжди цiкавилася трьома речами. По-перше — своїм калом, по-друге — питками та казнями, i уродами. Дайте їй все це, i вона буде вiдчувать, шо живе не напрасно. Ми — вченi, питки та казнi — то не наше дiло, але кал, але уроди… Давно пройшли, шановнi, тi часи, коли цар Петро iмпортував уродiв за шалену валюту. Тепер маємо своїх i розробляєм все новi i новi моделi. По-перше, ми тепер незалежнi вiл Заходу, i економiя, а ви лiзете тут з своєю красотою, ви нiкому не потрiбнi. Перш за все тому, шо не цiкавi, у вас нема аномалiй, ви просто нудна тварина, у якої все на мiсцi. Той, хто вас робив, — не вчений!
Збуджено жестiкулiруя палочкой з калом, Саломон Самсонович задiває крокодила з iмпортними наклейками, який тихо висiв над головами в товариства. З страшним грюкотом крокодил пада прямо на голову Мурзiку, який з диким нявчанням злякано стриба прямо в бичачий пузир, яким затягнуте убоге вiкно. Мурзiк, заплутавшись у пузирi, вивалюється в страшну непривiтну природу, з якої iнколи продовжує доноситись його несамовите нявчання. Крокодил залишається лежати на столi. Їбало в крокодила пiл час удара розкрилося, як кришка вiд чамайдана. Возбуждьонний Саломон Самсонович кида палочку з гавном крокодилу в гризло i захлопує його кошмарну щелепу.