Страница 40 из 40
Після цих слів Глорія випросталась у кріслі.
— Ти говориш так, ніби він уже мертвий...
Детектив поглянув на неї.
— Тобі пощастило — так воно і є. Дивно, але тобі завжди вдається знаходити виконавця усіх своїх брудних планів. Так чи інакше — я із задоволенням відправив Карлоса на той світ.
Глорія глибоко зітхнула. Хотіла щось сказати, однак Феннер випередив її.
— Чоловік, який убив доньку Джека Ліндсея, також мертвий. А ти поки що залишаєшся моєю клієнткою. Справою Ліндсей хай займаються копи. Може, їм вдасться вийти на слід Тейлера. Ймовірно навіть, що вони захочуть поговорити з тобою — але я в цьому ділі їм не помічник. Щодо мене, то виходжу з гри. Можеш знову приліпитися до Нулена і триматися його. Мені ти не подобаєшся, мала, і від Нулена я не в захваті. Єдине, чого хочу, — це повернутися додому. І мені байдуже, що трапиться з тобою далі. Не сумнівайся — ти ще знайдеш пригоди на свою голову. Дама з твоєю зовнішністю недовго залишатиметься сама. Тож на цьому й покінчимо.
Підвівшись, він ступив до дверей і, не озираючись, вийшов з кімнати. Нулен стояв у холі казино, дивлячись, як Феннер спускається сходами. Той, виходячи, навіть не глянув на нього. Уже на вулиці набрав повні груди повітря, глибокодумно почухав носа і пришвидшив ходу, прямуючи до аеропорту «Пан-Амерікен».