Байки Харківські

Байка 22. Гній і Діамант

Той самий Гнiй, у якому в давнину Езопiв пiвень[20] вирив коштовний камiнь, дивувався Дiаманту й зацiкавлено розпитував:

— Скажи менi, будь ласка, чого це тебе так цiнять? I за вiщо тебе так пошановують люди? Я удобрюю ниви, сади, городи i є, власне, творець краси й користi, але навiть на дещицю не можу до тебе дорiвнятися.

— Сам не знаю, — вiдповiв Дiамант. — Я так само, як i ти, — земля, чи навiть гiрший за тебе. Я, власне, перепалений сонцем жужiль. Але в сухих моїх водах величною красою вiдбивається полиск сонячного свiтла, без якого всi твої удобрення стають порожнi, а проростi мертвi, як каже стародавня приказка: в полi пшениця роком родиться, а не нивою, нi гноєм.

С и л а.

Свiтськi книги, безсумнiвно, наповненi великою користю та красою. Коли б вони спитали Бiблiю: чому перед нею вони й дещицi тi слави не мають i нащо їй створюють вiвтарi та храми, "Сама не вiдаю,— вiдповiла б вона. — Я складена з тих-таки слiв i речень, що й ви, i навiть ще з гiрших та варварських. Але в безсмаковитих моїх водах, як у дзеркалi, чудово сяє невидиме, проте свiтле око Боже, без якого ваша користь порожня, а краса мертва".

Звичайно,  цим-от  деревом  життя усолоджуеться  несмачних речей його гiркота, коли вибуяла вода його перетворюється у вино, що звеселяє серце людинi. Це про неї каже Соломон таке: "Звеличилась ти над усiма. Брехливої догоди i суєтної доброти жiночої немає в тобi". Поглянь на закінчення притч[21] . Бог у Бiблiї зчаста позначений роком, погодою, благоденством, наприклад: "Лiто Боже приємне...", "Цей нинiшнiй час погожий..." Прочитай  початок Соломонових  приповiсток про  час[22] . Час — римське tempus, вiн означае не лише рух у небесних колах, але й мiру руху, що зветься у стародавнiх грекiв . Це слово означає те ж таки, що й такт, а це вiд грецького слова (— розкладаю) походить. Та й у нинiшнiх музикантiв мiра в русi спiву зветься темпо. Отже, темпо в руховi планет, годинникiв i музичного спiву є те ж саме, що й у фарбах малюнок. Тепер видно, що значить i tempus. Мудро каже прислiв'я: "В полi пшениця роком родиться..." Мудро й у римлян казали:

A

<...>б.

Хто це розжує, той знає, що значить ритм. Ця думка в Росїї[23] у багатьох на вустах, але не в багатьох на умi.

а Рік виробляє, не поле (латин.)

б У ритмі нам дає насолоду знання і порядок (гр.)

20

Езопiв пiвень — сюжет байки з коментарем до однойменної Езопової байки.

21

На закiнчення Приповiстей Соломонових ще роздiл "Приповiстi Лемуїловi. Чеснотна жiнка”.

22

Очевидно, йдеться про роздiл Приповiстей Соломонових  "Мудрiсть спередвiку”.

23

Тут, очевидно, збiрне поняття: Велика, Мала i Бiла Росiя.