Байрон та Єдгар

-Знаю!-І Лу почав диктувати дорогу до ближньої Лавки із попкорном.А Фєнг як просвітлів і із зірками в очима від радості почав швидко-швидко усе записувати на листок ручкою.А Єдгар далеченько стоячи від них шоковано із великими,вилупленими очіма на це усе дивився і мовив:

-Він серйозно?

-Єдгаре,ідемо я знаю куди йти!!-Дуже радісно та щасливо із великою посмішкою мовив Фєнг і махаючи швидко-швидко рукою.-

-Дякую!Дякую!Дякую!Лу!-Подякував Фєнг Лу і поклав радісно ручку йому на прилавок,яку в Лу йому дав і не тільки ручку а і листок,щоб усе записати,і це усе за мілідоль секунди!Та Фєнг взяв листок із собою бо це для нього вже багатство раз там є дорога до лавки із попкорном!

-Завжди будь ласка!-Мовив посміхаючись за своєю прилавкою з морозивом Лу.І помахав на прощання.

-Аааааа-тяжко простонав Єдгар і від цієї тупості закотив очі.-Відстій...Ідемо.-І Єдгар із Фєнгом пішли далі іти по вулицях.Але тепер вже не просто гуляти а потім піти на тренування у спорт-залу.А тепер вже іти і шукати лавку із попкорном по дорозі яка записана на листку!А вже потім іти у Фітнес-клуб:

-Тааааак,спочатку перейти дорогу яка праворуч,потім іти прямо,потім звернути у ту сторону де є сміттєве відро,тобто на ліво.Потім прямо,прямо,і іще раз прямо.Поки не побачимо світлофор,тоді переходимо дорогу,і далі йдемо право,а потім по прямій і у Парк!Там Лу сказав що буде лавка із попкорном!-Радісно сказав Фєнг ледве не пишучи своїм голосом від радості і уявляючи як він там бере собі попкорн,і його їсть.Мммм смакота!

-Лол-мовив Єдгар і ще сказав-Відстій,так далеко йти.

-Ну може це і не так далеко,ось!Я бачу!Ідемо переходити дорогу!

-Знаю до чого це все,ще заблукаємо а потім будемо ще не зрозуміло де шлятися.

-Якщо що твоя сестра Колетт нам допоможе!

-Немає на що на неї розраховувати!

-Вона тебе не один раз виручала,ти ж знаєш вона завжди готова допомогти!-Казав Фєнг

-Ага,я і не сумніваюся,що я вчасно завдяці ній встану з ліжка.-Серйозно сказавши був на своєму Єдгар

-Взага....-Недоговорив Фєнг як Єдгар склавши руки на грудях пішов переходити дорогу по "зебрі"

А Фєнг побіг за ним:

-І не тільки вона тебе може прокинути зі сну!

-Відстань.-Відповів Єдгар.Фєнг зітхнув і сказав:

-Окей,але Фєнг всеодно правий.

-Так куди нам далі йти?

-А!Точно!-мовив Фєнг коли вони вже перейшли дорогу і потягнувся рукою до карману.Але папірця там не було!Фєнг взбентеженості повернув голову по сторонам і помітив як папірець зліва від них м'яко преземлився на асфальт біля їх.Фєнг щосили підбіг але папірець швидко полетів по третуару на усі боки!Але прямо!

-Стій!-Крикнув Фєнг-Від Фєнга невбіжиш!Якщо не хочеш собі моєю ногою по собі!-І Фєнг біжучи за листом роблячи усілякі свої трюки ногами надіючись хоча б ногами його спіймати,та було марно! лист летів усе далі і далі на високій швидкості!Фєнг від нього відставав,Він пробігав по асфальту між Бравлерами які просто йшли,Та Фєнг ані на трішки намагався незнижувати швидкість,бо хто знає куди вітер занесе.Для нього саме і саме головне це папірець!Попкорн!І тут Фєнг майже-майжечко наздогнав листа,він був зовсім-зовсім близько і Фєнг намагався вхопити його руками,сильно розмахуючи їми,але йому нехватало всього навсього десь міліметра!І тут Бамц!Це Фєнг із усієї швидкості у когось врізався і вони за секунду сильно впали на асфальт третуару..Їх закрило великою хмарою пиллю.Фєнг сів,і закашлявшись взявся долонею за голову,бо як не як сильно забився,він примружив а потім закрив очі бо пил попадав йому у очі,і так нічого небачучи він продовжував відкашюватися від цього пиллу,і голова боліла.І тут до нього біг Єдгар леї як встигаючи за ним:

-Фєнг!-Крикнув Єдгар біля його коли нарешті-нарешті наздогнав.Ця хмара пиллу поступово меншала.І Єдгар став і трішечки присів взявшись за коліна сильно віддихуючись від такої добреної пробіжки,бо дуже вже встиг втомитися.Бо Фєнг на своїй швидкості немало пробіг,і дуже немало,десь пів вулиці!І це ще на максимум швидкості!Звісно бо він цього за погонею за листем навіть і непомітив.Фєнг нарешті відкашлявшись відкрив очі і побачив... Пайпер!Вона теж впала,і сидівши теж сильно кашляла навіть нерозуміючи що сталося і що це за чудо-юдо на неї так швидко із усієї дурі влетіло.Єдгар теж зміг побачити Пайпер церез весь цей пил:

-О!Пробач Пайпер Фєнг випадково! я не хотів!Фєнг просто хотів наздогнати папірець!-Вибачився Фєнг і одразу побачив на її блакитній парасольці яка лежала неподалік його лисок із дорогою до лавки із попкорном!Точно!Попкорн!Фєнг одразу лист взяв у руку і швидко взявши Пайпер за руку підняв її на ноги поки вона із заплющеними очіма досі кашляла:

-Бувай!-Швидко мовив Фєнг і побіг до Єдгара і вони знаючи Пайпер поки в них ще залишилися сили одразу знову дуже швидко вбігли,як тільки могли.Пайпер нарешті відкашлялась і відкрила очі,які немогла відкрити із за цього пиллу який вже розсіявся:

-Що це було?!-Нерозуміючи нічого що сталося мовила вона і стоячи підняла свій блакитний зонтик який теж впав і лежав на асфальті.Пайпер оглянулася,нікого не було по сторонам:"От негідники!" подумала вона усе зрозумівши:"Видно то був Фєнг і Єдгар!"-її чудова гарна блакитна сукня із за пиллу зробилася темно блакитна.А ще і парасольку не так собі відкинуло!Вона вже думала обурюватися і казати свою думку у голос на рахунок цього всього безладу який вони наробили.А ж тут до Пайпер хтось підійшов:

-Привіт,Пайпер,щось сталось?.......

•••

Тим часом хлопці коли вже далеко відбігли нарешті зупинилися і добряче тяжко віддихалися,присівши і і тримаючись леї як руками за коліна.Вони до такої аж ступені втомилися.(Звісно майже усю вулицю туди-сюди пробігти!)ІЩо Фєнг навіть не втримався на своїх жеж ногах і впав на живіт лицем об асфальт!І лежав на животі.Йому так було краще на третуарі непорушно відпочивати обличчям вниз:

-От бачиш а я не впав!Я витриваліший!-Непереставав тяжко на вприсідках дихати.І леї стояти Єдгар.

-Ага-відповів Фєнг і ногою яка лежала Єдгара пихнув і повалив на землю.І Єдгар теж лицем впав об асфальт.А Бравлери переступали і обходили їх думаючи:

-Що за двоє телепнів!Обнагліли тут перед "зеброю" на сонечці влягтися!та позагорати!-Та що Фєнгу що Єдгару(Єдгару особливо)Їм було на це всеодно,вони були занадто втомлені суперовою пробіжкою,це ж такий фітнес що їх Байрон за такий подвиг ай як би похвалив!Які ж вони молодці!Цеж на максимальній швидкості,і такі кілометри!Вулицею туди-сюди туди-сюди!Ну принаймні вони добігли до того місця,точніше ВПАЛИ на тому місці з якого вони і почали бігти за папірцем,де і перешли "зебру" і помітили зникнення папірцю...................

Вони лежали і відпочивали.Звісно

деякі Блавлери по них добряче

пройшлися,потоптавши їх

але то таке...........

-Фєнг...я тут із тобою з розуму зійду.Я ж кажу ти мене доведеш!-Крикнув Єдгар лежачи животом на асфальті і лицем об асфальт:

-Для цього і потрібні друзі!-засміявся він.Вони нарешті після "наглого" відпочинку піднялися та обтрусили свій одяг:

-Ну куди там далі йти?-втомлений мовив Єдгар склавши руки на грудях

-Секундочку...Ой!А де папірець!?-Крикнув Фєнг подивившись на руку і не побачивши його у руці!У Єдгара від люті очі загорілися і він вже був готовий мочити Фєнга і трясти,і йому на закуску ще зуби повибивати!:

-О!Спокійно!Спокійно!Друже!Я не помітив що у Фєнга цей папірець у кишенні.Я забувся що листа у кишеню поклав.-Випрадовувався із смітом Фєнг і зтривожено тихо засміявся, і помахав папірцем у руці.Бо забоявся що все йому гайки!І не тільки!