Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 1 из 6



  НОВІ ПРИГОДИ ЮНГИ ДЖИМА ХОКІНСУ

  АННОТАЦІЯ

  Головний герой роману Острів Скарбів Джим Хокінс вже став дорослим, і здавалося, що забував свої пригоди. Але ось йому зустрілася стара стара дружина Сільвера. Вона переконала його випити чаклунського зілля. В результаті Джим Хокінс знову став хлопчиком та опинився на піратському кораблі.

  . РОЗДІЛ Љ 1

  Юнга Джим Хокінс зміг вижити в немислимих пригодах і здавалося, що тепер він має і гроші і славу, і попереду щасливе і довге життя. Але хлопця зустріла одна відьма - колишня дружина Джона Сільвера. А може бути й не колишня, начебто підступний кок зміг сховатися в невідомому напрямку. Та ще й прихопив із собою мішок із золотими піастрами. Втім, скарбів було так багато, що члени команди, що вціліли, не збідніли.

  Джим навіть встиг стати дорослим і одружується, і вже з'явився власний син. Тож він уже начебто не хлопчик. І збирався вирушити сам у далеку подорож у ролі капітана.

  Але відьма і дружина Джона Сільвера взяла і прийшла до нього. І запропонувала молодому чоловікові дуже привабливу угоду. Все за тисячу фунтів стерлінгів подарувати вічну молодість. Ну, зрозуміло будь-хто подумав - що тут справа нечиста і йде явне розлучення.

  Джим Хокінс теж так вирішив і зажадав доказів, що це буде насправді, а не просто маячня божевільного або навіть божевільні.

  Тим більше, якщо вона так може зробити за гроші з молодим чоловіком, то чому сама не омолодиться?

  Стара, розуміючи, що їй, зрозуміло, не вірять, запропонувала такий варіант:

  - Я дам тобі випити зілля на пробу, та абсолютно безкоштовно! Але якщо буде ефект, то мені потім тисячу футів золотом повернеш!

  Джим Хокінс посміхнувся і помітив:

  - Я готовий на таке! Але де гарантія, що ти мені не даси отруту!

  Дружина Сільвера прошипіла:

  - Я так і знала, що ти просто боягуз!

  Молодий чоловік розлютився:

  - Ні! Ніхто не смів, називати мене боягузом, навіть твій окаянний чоловік!

  Відьма кивнула:

  - Якщо ти такий сміливий, то я гадаю, вип'єш!

  Хоча це не надто розумно, але Джім Хокінс піддався емоціям, і без жодних церемоній взяв і залпом випив пінисте зілля. І його ніби вдарило блискавкою по голові, і чоловік знепритомнів.

  Прокинувся Джим Хокінс уже на палубі корабля. І йому здалося, що він марить. Замість дорослого тіла досить рослого чоловіка він став босоногим хлопчиком, лише в шортах. На вигляд йому не більше тепер дванадцяти років. Причому його ліва нога прикута за ланцюг, що дуже неприємно та принизливо.

  Джим озирнувся. На матчі був знайомий чорний прапор із черепом та кістками. Вона опинилась на піратському кораблі. Причому явно у ролі раба. Тіло, щоправда, білого хлопчика, але засмагле майже до чорноти, і сухожиллями, що виступали, що говорило про звичність до важкої роботи. І босі ступні були жорсткими, наче баранячий ріг і долоні хлопчаки мозолисті.

  Джим дуже здивувався - коли він встиг попрацювати в каменоломнях, і від чого в нього на спині та боках ледь помітні сліди від ударів батога.



  Несподівано на палубі з'явилися мешканці корабля.

  Хокінс навіть окосел від подиву. Замість бородатих, неприємних, смердючих піратів вийшли дуже гарні дівчата в одному лише бікіні, з рельєфними пресами та босими витонченими ніжками.

  Їх була ціла дюжина, і не підморгнули посадженому на ланцюг хлопчику.

  Найбільша медова блондинка, ледь прикрита з грудьми і стегнами, на яких лише тоненькі смужки тканини вимовила:

  - Ну, що наш хлопчик? Ти бачу, скучив?

  Джим з усмішкою відповів:

  - Та бачу з такими красунями, нудьгувати не доведеться!

  У відповідь у руках у дівчат, які були піратками, виникло страусове пір'я.

  Провідниця пожадливо посміхнулася і відповіла:

  - Тепер ми тебе гарненько лоскочемо.

  Руда дівчина вигукнула, скелячи перлинні зуби:

  - Та й ти захочеш, ніби божевільний!

  Хлопчик Джим посміхнувся у відповідь і заспівав:

  - Дівчата бувають різні,

  Але нині чудові піратки!

  Війниці піт чорним прапором схопили юнгу. І тримаючи хлопчика за руки і ноги стали лоскотати йому страусовим пір'ям п'яти. Хоча шкіра на підошвах хлопчиська й огрубіла, стала жорсткою, немов у алігатора. Але вміла лоскота і їх пробивала. І хлопчик Джим захихотів немов буйно схиблений.

  А ще дівчата-піратки стали лоскотати дитині пір'ячками та під пахвами.

  Джима аж завело. І тут він згадав, що було до влучення на цей корабель.

  Коли колишній юнга зменшився, і став хлопчиськом років дванадцяти, то його воля відключилася. Вона ніби загіпнотизована, вирушила під командою дружини Сільвера.

  І він відвела хлопця на спеціальний корабель для малолітніх каторжан. І їй заплатили за Джима лише кілька монет. І замкнули в трюмі разом з іншими хлопцями. Дорогою половина дітей померло, хлопчиків тримали скутими і майже не годували. Але Джим став напрочуд живучим.

  І ось після привезення хлопчиків відправили працювати на плантації цукрової тростини. Вони вколювали від зорі до зорі. А коли наступали вільні від польових робіт дні, то крутили жорна, перемелюючи зерно.