Дорога мама

В будинку Хасана також проводився мусульманський мальчишник, на якому були присутні батько Хасана, Саід, його брат Карим, зі своїм чотирьох - річним сином Даніяром, та майбутній тесть Яніс. В хаті також стояла таця з фруктами та горіхами, чоловіки сиділи на подушках та курили калян і говорили про бізнес. Даніяр весь цей час їв апельсин. Після того, як він очистив апельсин від кожури, малюк, незнаючи що робити, запитав у Карима:

- Тато,кожуру від апельсину викинути, чи віддамо бабі Люсі, нехай вона покладе у самогон?

- Якої ще бабі Люсі, який самогон?! - підвищів голос Карим.

- Карим, баба Люся - це сусідка Хасана, вона робить самогон, та продає його. - пояснив Янніс Кариму.

- А ще, я знаю, що їй снився місцевий сантехнік, - додав Даніяр.- Я особисто чув, як вона так і сказала:"Триста років ти мені снився, алкаш старий!"

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

За звичаєм, мусульманські весілля починаються з молитви, приблизно о восьмій годині вечора. Так що наречені, а також їх родичі мали час виспатись, після ночі хни. Мусульмани не одружуються у РАГСі,перед Аллахом має силу тільки вінчання, назва якого "ніках". Однак, Хасан та Алексіс вирішили, все ж, розписатись у РАГСі, тому що в Україні інші закони...

У ніч хни Марія посоромилась виражати своє незадоволення Лейлі, тому почала бурчати в день весілля, коли Алексіс разом з іншими родичами з боку нареченої, збирались на свято.

- Ну ось і все, я виходжу заміж! - проговорила Алексіс, наче це був вирок. Дівчина знаходилась віч на віч із собою, у своїй кімнаті, сидячи перед дзеркалом, нервово зцепивши руки в замок.В цей момент до кімнати дочки увійшла Марія. Коли вона побачила свою дочку в мусульманській весільній сукні,в неї мало не обірвалось серце!До цього дня, Алексіс нікому не показувала свою весільну сукню. Це була традиційна мусульманська весільна сукня: білосніжна,повністю закрита, без декольте, вільного крою, довгими рукавами та рівною юбкою. Прикрашав голову Алексіс весільний підхиджабник,білосніжний,звісно, а поверх нього була фата зі стразами Сваровські. Алексіс виглядала скромно, але вдіта з гарним смаком.

- Навіть не розумію, для чого ти вирішила вийти заміж за цього... Мустафу! - почала конючити Марія.

- Не Мустафа, а Хасан, мамо! - Алексіс відчула негативний настрій матері, і, звісно, прийняла сама обороняючу позицію.

- Ой, яка різниця! - відмахнулась засмучена Марія. - Не розумію, навіщо ви вирішили робити весілля у східному стилі, по-людські не можна, чи що?!

- Мамо, чого ти намагаєшся добитись? Поясни мені!- Алексіс намагалась стримувати себе. - Ми з Хасаном кохаємо одне одного і одружимось, подобається тобі це чи ні!І на цьому тема закрита!

В домі Хасана вся родина Акалин молилась про благополучча молодих, що б їх шлюб був вдалим.О восьмій годині вечора в дім Хасана приїхали робітники РАГСу, для того, щоб оформити шлюб. В мусульманських традиціях шлюб заключають молодята окремо одне від одного, тому спочатку провели церемонію в домі Хасана, а потім церемонія для нареченої провелась у домі родини Василіадіс.А ось свято було загальним, святкували у кафе родини Василіадіс.Хасан найняв робочий персонал, котрі перевдяглись в красиві східні наряди та підносили гостям дорогий шоколад та фрукти. На столі було багато східних страв та напоїв. Також на весілля були запрошені друзі родини Василіадіс, кум Сет та цого дружина Іріс разом з їх сином Єліасом, а також декілька друзів Хасана, з якими він навчався в інституті. Всі гості танцювали та вітали Хасана та Алексіс, які сиділи на троні, наче король з королевою! Коли заграла повільна пісня на турецькій мові,Єліас запросив Делію на танець, та завів давню розмову:

-Ну що, Делія, ти будеш чекати мене з армії?

- Так, - відповіла Делія, її голос був не рішучим, та Єліас більше не сумнівався в тому, що вона його чекатиме!

- Я такий щасливий, Делія,- щиро сказав він.

Хасан та Алексіс танцювали "білий танець". Тепер вже на Алексіс була вдягнена весільна сукня в грецькому стилі,кольору шампань, з високою талією, та тонкими бретельками, у вигляді лаврового листя. Лавровий лист - це символ Греції.Ще в епоху античності, лавр символізував триумф та додавав життєву силу, тому не даремно лавровий вінок був таким популярним у Давній Греції. На голову наречена вдягла білий весільний капелюшок, а на шиї сяяло те саме колє збілого золота, зі смарагдами, яке подарував їй Хасан в день їх заручин, а також наречена вдягла смарагдові сережки, які були в наборі з колє.

- Хасан, сьогодні найщасливіший день мого життя, - промовила Алексіс, дивлячись в його гарячі очі-омути. Очі Хасана переповнювали кохання до Алексіс, і це було взаємно.

- Ні,це не найщасливіший день твого життя, - прошепотів Хасан.-Найщасливіший день нашого життя настане тоді, коли ми з тобою здолаємо всі перешкоди, та зійдемось характерами.Не дивлячись на те, що ми завжди сприймаємо одне одного такими, якими ми є, все одно, нам буде складно, але ми зможемо це пережити! І я зроблю все, для того, що б ти була щаслива, а також я обіцяю не ускладнювати тобі життя, але й від тебе я очікую взаємності, у всьому, Алексіс.-в його словах не було романтики, але була щирість та правда.

- Я обіцяю тобі взаємність у всьому. - відповіла Алексіс.

Заграла весела грецька пісня і всі пішли танцювати, а Алексіс вийшла переодягатись, їй пішли допомагати Лейла з Самірою, з якими вона подружилась. Незабаром Алексіс знову вийшла в зал у новому наряді, це був той самий білосніжний, елегантний весільний костюм, з весільним капелюшком. Молодята ще небагато часу побули з гостями, після чого Хасан увів Алексіс в свій будинок. Він переніс молоду дружину через поріг свого будинку, на своїх сильних руках, після чого поцілував її манкі вуста. Зараз поцілунок Хасана був палким як ніколи...

РОЗДІЛ П'ЯТИЙ

Хасан і Алексіс, як і планували, після весілля, переїхали до Київа. Коли вони гуляли містом, випадково вийшли на Бабин Яр. Це урочище памяті розстріляних євреїв у 1941 - 1945роках, нацистами.

- Хасан, давай звідси підемо, тут така погана єнергетика. Таке враження, що останки вбитих людей досі тут. - Адексіс було не по собі тут, Хасан з нею погодився, тому що енергетика в цій місцевості похмура, і вони поквапились вийти з Бабиного Яру. Коли Хасан і Алексіс направлялись до виходу,почули за спинами дитячий шепіт єврейською мовою, а після того, як чоловік і дружина обернулись, нікого не побачили.

- Ти також чув шепіт єврейською мовою? - нічого не розуміла Алексіс.

- Так.

- Дивно. - пожала плечами Алексіс, і взявши чоловіка под руку, пішли далі. Однак, за спиною знову був чутний шепіт еврейською,тільки це вже був голос чоловіка. Хасан і Алексіс знову озирнулись, і знову нікого не побачили. - Та що ж це таке!Галюцінацій у обох бути не може!- нервувала Алексіс.

- Алексіс, підніми очі.- спокійним голосом промовив їй Хасан. Коли Алексіс подивилась в гору,вона побачила на кожному стовбі по рупору, тобто на кроки людини система реагує автоматично, і роздаються шопоти, але це Алексіс не заспокоїло. - Я хочу піти звідси, мені тут моторошно!

Молодята потроху уживались, не можна сказати, що їх відносини були безхмарними, як раз таки,навпака, але вони завжди, любу проблему, обговорювали та вирішували грамотно. Тобто в їх відносинах завжди було присутнє спілкування, подружжя вміли слухати та чути одне одного, не порушуючи та поважаючи границі одне одного. А це один з головних аспектів гарних та міцних відносин!

Невдовзі вони відправились в весільну подорож до Стамбулу, на Батьківщину Хасана, святкувати Ід - аль - Фітр. Ід - аль- фітр - це ісламське свято розговіння, після священого місяця Рамадан. В цей день прийнято вибачатись одне перед одним, та обмінюватись солодощами. Коли Алексіс увійшла в дім родини Акалин, неї виникло враження, наче б то вона потрапила у Східну казку. Перше, що кинулось о очі, це яскрава палітра кольорів, що відрізнялась екзотикою та затишком. У вітальні знаходились величезні старовинні вази зробені з глини,великий громізддкий диван, та крісла, на яких лежали подушки, а поряд стояв калян. Кімнати виглядали не менш розкішно, ніж вітальня.Родина Акалин мешкали в красивому будинку з високими стелями. Господиня дому Лейла проявила гостинність, і відразу ж запросила сина з невісткою скуштувати балик - екмек,національну турецьку страву, хліб з рибою. З приготуванням балик - екмек Лейлі допомагали її дочки. Родина Акалин обідали сидячи ... на підлозі! Що здивувало Алексіс. На підлозі була розстелена велика, красива скатертина, на якій знаходились не тільки балик-екмек, але й інші страви східної кухні, у тому числі й меззе 2 та табулі 3.