Дорога мама

- Дорога мама, чому ти плачеш?- Марія відчула дотик долоні на своєму плечі, озирнулась та розлютилась:

- Я тобі зараз поясню, паразитка! - Марія схопила шкіряний ремінь та почала ганятися за дочкою, яка вибігла у двір. Алексіс залізла на горище по деревяних сходинках, а Марія сіла на лавочку, та почала сваритись на старшу дочку, однак Алексіс, відмінно від інфантильної Делії ніколи не мовчала:

- Мамо, ми з Хасаном прогулялись, він провів мене додому, і ось я тут!

- А якби з тобою щось трапилось?! - кричала крізь сльози Марія.

- Що зі мною може трапитись?!

- Сама знаєш, який зараз час, дурнів на вулиці багато!

- Зі мною був Хасан, він мене завжди захистить!

- Від усієї банди він не зможе тебе захистити!

- Від якої банди?!

- Хіба мало на вулиці банд, чи що?!

- Так банди нападають вночі, а ми вранці гуляли! - відповіла Алексіс матері, злізая з горища.Після чого дівчина присіла на лавочку, поряд з матірю, Марія і Алексіс обійнялись, після чого розплакались обидві, так вони й помирились.

- Мама, я розумію, що ти хвилюєшся, але ти не повинна так силльно оберігати а ні мене, а ні Делію. Зрозумій і усвідом той факт,що ми з Делією вже не малі діти, ми дорослі люди, і нам необхідно йти далі по життю.

Після того, як Алексіс виспалась, вона вирішала навідатись до магазину свого нареченого. Вона знала, Хасану подобалось працювати, і вона завжди могла знайти Хасана у продуктовому магазині. Сама ж Алексіс працювала програмістом у невеликому офісі, і сьогодні був другий день її вихідного. Алексіс працювала пть днів на тиждень, а потім два дні відпочивала,її вихідні дні випадали не на суботу та неділю, а в будні, але це їй було більш до вподоби. Алексіс не помилилась, Хасан знаходився у своєму продуктовому магазині. Він був щиро радий побачити свою наречену, однак Хасан побачив, що Алексіс була вдіта в яскраво - червону обтягуючу майку, з глибоким декольте, яка підкреслювала та виділяла її маленькі груди, та обтягуючи шорти, такого ж яскраво - червоного кольору, це засмутило Хасана і молодий чоловік відчув ярість:

- Алексіс, що ти на себе вдягла?! - возмутився він, тримаючи руки на поясі, а іншою рукою він поправив свої окуляри. Однак Алексіс не заставила на себе чекати, швидко знайшла, що відповісти, в такій ж різкій формі:

- Тобі не подобається як я вдягаюсь?! Добре, я зараз зніму одяг і буду ходити голяка! - Алексіс похилила голову і дивилась на нього із под лоба, одну руку дівчина тримала на поясі сжавши у кулак. Від почутого Хасан прийшов у ще більшу ярість:

- Що?! Алексіс, ти моя майбутня дружина, і ти не будеш одягатись так!

- Я паранджу носити не збираюсь!

- Але ти й так одягатись не будеш! - відрізав Хасан.

- Ось як?! В такому разі, я за тебе заміж не вийду!Я вже зараз піду до РАГСу і заберу нашу заяву про одруження! - заявила Алексіс. І так як вона була на емоціях, відразу ж помчала до РАГСу, та забрала заяву про одруження.Хасан не вспів наздогнати наречену, для того, щоб зупинити її. Коли Алексіс вискочила з магазину, в цей час увійшов покупець, але для Хасана було важливіше зупинити Алексіс та помиритися з нею, тому Хасан попросив покупця прийти пізніше: "Не до тебе мені зараз!Розумієш?!" Однак, цей покупець відповів, що не вийде з магазину, доки не купе все,що йому потрібно!

- Добре, тільки бистріше! - фиркнув Хасан. Але покупець, як на зло, накупив багато продуктів, чим затримав Хасана. А коли Хасан закрив магазин, з усіх сил помчав до РАГСу, але було вже запізно. Алексіс забрала заяву! Тоді Хасан почав наполегливо телефонувати їй на мобільний телефон, але ображена дівчина не відповідала.Не відповідала вона й на смс. Тоді молодий чоловік прийшов до неї додому, але двері відчинила Марія, та сказала, що Алексіс не має вдома. Звісно, Алексіс була вдома, просто вона попросила матір сказати Хасану що її не має вдома, тому що знала, що Хасан приїде до неї додому. Марія, дізнавшись що її дочка забрала заяву з РАГСу, в душі, раділа, однак зовні намагалась не видавати цього, намагаючись вияснити причину розбіжностей у парі. Алексіс завжди була скритною людиною, тому не захотіла нічого розповідати.

В вечорі Алексіс знаходилась у своїй кімнаті, читаючи книгу. За вікном дівчина почула шорох, та виглянула, це був Хасан. Дівчина зідрогнулась, тому що не очікувала його:

- Хасан, я хочу щоб ти пішов! Або я зараз закричу, на мій крик прибіжить вся родина, і тоді начувайся!

- Алексіс, давай поговоримо. - запропонував він їй, влізаючи через вікно до її спальні. - Canim,я лише хочу поговорити з тобою, та помиритись. - тепер Хасан стояв посеред кімнати своєї нареченої заткнувши за пояс великі пальці рук.

- Я тобі вже сказала! - Алексіс стояла навпроти нього також закинув великий палець своєї руки за прорізь кармана на джинсових шортах.

- А я тобі - ні!

- Ти не будеш командувати мною! - суворо відповіла Алексіс.

- А я і не збираюсь! - він розвіяв оману Алексіс, що до нього. - Просто, я не хочу щоб про тебе говорили погано. - пояснив свою позицію Хасан. Він підійшов до нареченої ближче, взяв її за руку, і швидким поглядом охопив зону її декольте, після чого знову подивився в очі Алексіс. Їх зіниці були розширені, "очі - омути" типові для всіх закоханих.

- Ніхто про мене погано не говорить. Ти сам бачиш, що в Україні, як і у всій Европі так одягатись - нормально. Так одягаються всі!

- Мені байдуже як одягаються всі! Я не хочу що б ти виглядала спокусливо для всіх, а ось для мене одного, я я навіть хочу що б ти так одягалась... - після цих слів Хасан обійняв Алексіс за талію.

- Ось ти який ... - грайливо відповіла вона, але потім дівчина знову прийняла обороняючу позицію, схресивши руки на грудях, вона сжала пальці в кулаки. - Тоді, якого шайтана ти підвищив на мене голос?!

- Алексіс, давай домовимось, що ти одягатимешся так, як хочеться тобі вдома, щоб тільки я міг дивитись на тебе,а на людях одягайся будь - ласка скромніше. Я не прошу тебе вдягатись зовсім скромно, але, все ж таки, я хочу щоб ти виглядала скромніше,для сторонніх очей.

- Добре, домовились. - неохоче погодилась дівчина. - Але не набагато!

- Домовились. - посміхнувся молодий чоловік, після чого поцілував Алексіс, і вона відповіла йому взаємністю. В їх поцілунку було багато любові та пристрасті.

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ

На світанку Хасан виліз з вікна своєї коханої, поцілував її зі словами:

- Я сумуватимо за тобою цілий день.

- Я за тобою також сумуватиму. - відповіла Хасанові сонна дівчина.

На сніданок Алексіс вийшла в більш ніж гарному настрої:

- Доброго ранку,- привіталась вона з родиною. Занадто гарний настрій дочки, а також легкий румянець на щоках насторожив Марію:

- Щось сталось, Алексіс?

- Так, - радісно відповіла дочка. - Ми з Хасаном помирились.

- Тобто, весілля відбутеться? - перепитала ошарашена мати.

- Так, мамо,відбудиться,- відповіла Алексіс матері,після чого почала збиратись на роботу. Тим паче,Алексіс та Хасан планували піти до РАГСу, перед роботою, та знову подати заяву про одруження.

- Ну і правильно! - підтримав дочку Яніс. - якщо ви з Хасаном кохаєте одне одного, тоді одружуйтесь і більше не треба сваритись.

- Дякую, тато. -усміхнулась Алексіс, після чого пішла.

- Яніс, він - мусульманин!Через декілька років він візьме собі ще одну жінку, і наша дочка страждатиме! Ти цього хочеш? - прошипіла Марія.

- Навіщо ти говориш дурниці,Марія? - сварився Яніс у відповідь.

- Мамо, Хасан заплатив калим за нашу Алексіс, нехай одружуються.- погано пожартувала Делія