Страница 20 из 36
Я получила доброе Ваше письмо, получила также «Украину» – есть у меня Ваших денег 105 ассиг[нациями] и 30 руб[лей] сереб[ром]: прислать Вам их или ждать большего прихода?
Сколько я могла понять Вашу «Хустину», она очень мне понравилась, землякам же Вашим – очень. Прощайте, в другой раз буду писать больше: да хранит Вас Господь, да осенит он Вас благодатью своею. Полюбите с помощью молитвы правду – это единственный якорь спасения для нас, бедных. Правда озаряет совесть, научает, какой путь избирать, какую язву исцелять, от чего отказываться и к чему прилепляться. Правда – Бог! Да будет он в душах наших.
Преданная Вам
Варвара Репнина.
Нет, не от Василевского Вы получите деньги, а от Варвары Осиповны Балабиной, матери моей невестки. Сегодня я не могу к ней писать, потому что мама нездорова и она имеет к ней порученности, но с будущей почтой я ее извещу, что мы ее просим заплатить Вам за покупки, а покупки, пожалуйста, отправьте от себя на мое имя.
68. В. М. Рєпніної до Т. Г. Шевченка
6 березня 1845. Яготин
Что с Вами, что от Вас ни словечка нет, тогда когда Вы, наверное, давно знаете, что нет уже между нами моего доброго папа! Налету к Вам пишу. Я надеюсь, что Вы получили мое письмо, в котором просила Вас о покупке красок для Глафиры. Сделайте одолжение, отправляйтесь к Варваре Осиповне Балабиной в собственный ее дом на Английской набережной и представьте ей свой счет, дабы она могла бы Вам заплатить, что я Вам должна; благодарю за дружескую услугу.
Нет времени больше писать, я не очень здорова и спешу, чтобы не опоздать на почте. Прощайте, да будет с Вами Господь.
Преданная Вам душою
Варвара Репнина.
6-го марта
1845-го года,
Яготин.
69. В. М. Рєпніної до Т. Г. Шевченка
20 березня 1845. Яготин
Что с Вами, Тарас Григорьевич? Я не понимаю Вашего молчания или я его понимаю грустно. Здоровы ли Вы, на хорошей ли дороге? Пишите ко мне. Наверно, и на Ваших глазах навернулись слезы, услышав, что нет уже папеньки, и Вы вспомнили об Яготине, где теперь заветное место доброго старца пусто и ничем не заменится. О, наверное, и Вашей душе захотелось сказать моей слово дружбы и сочувствия. Живы ли Вы, я не понимаю Вашего молчания! Всегда, во всяком случае, молитва моя будет проливаться перед престолом Всевышнего за Вас. Простите.
Душею преданная Вам
Варвара Репнина.
20 марта
1845, Яготин.
70. Т. Г. Шевченка до Ради Академії мистецтв
22 березня 1845. С.-Петербург
В Совет Императорской Академии художеств
ученика г. профессора К. П. Брюллова
Тараса Шевченки
Прошение
Обучаясь живописи исторической под руководством г. профессора К. П. Брюллова и желая получить звание художника, почему представляю при сем свои работы, прошу удостоить меня просимого звания.
Тарас Шевченко.
22 марта 1845.
71. Т. Г. Шевченка до Правління Академії мистецтв
22 березня 1845. С.-Петербург
В Правление Императорской Академии художеств
вольноприходящего ученика
Тараса Шевченко
Прошение
Имея надобность по художественным моим занятиям ехать в Малороссию, всепокорнейше прошу Правление Академии о выдаче мне билета на проезд как туда, так и обратно, равно и на беспрепятственное на месте пребывания жительство.
Т. Шевченко.
1845 года марта 22 дня.
72. Т. Г. Шевченка до Я. Г. Кухаренка
23 березня 1845. С.-Петербург
Отамане!
Я сьогодня Петербург покидаю. Буду літом у Таганрозі, то, будь ласкав, напиши до мене, як там шлях найти до твого гнізда. Бо мені дуже треба побачиться з тобою. Я якось оце писав до тебе, та, мабуть, не дійшло. Або запишався, або тобі ніколи, або, може, ждеш півтора року, щоб заплатить мені так, як [я] за твоє сало, ласку і добре слово заплатив. Не згадуй злого, а пом’яни добре і напиши мені хоч де ти живеш, щоб я знав, як долетіть до тебе. Бувай здоров. Отамане, пиши, коли матимеш час, до мене.
В Полтавскую губернию, в Миргородский повіт, в село Мариенское. На ім’я Александра Андреевича Лукьяновича с передачею щирому твоему Шевченкові.
23 март[а]
1845. Академ[ия].
73. Я. Г. Кухаренка до Т. Г. Шевченка
25 травня 1845. Станиця Уманська
Стан[иця] Уманська. 25 мая 1845 года.
Курінний товаришу! Брате!
Тарасе Григоровичу! Із Таганрога дві дороги на нашу Вкраїну, перша: прямо через море байдаками на Єйську косу (як я вже писав тобі); друга – на Ростов і Кущівку (140 верст). Од Ростова до Кущівки приїдеш на ізвощикові, а з Кушівки курінний отаман Моргун, до якого ти прямо і їдь, домчить тебе до мене чим знатиме, бо йому вже сказано. Коли ж їхатимеш на Єйську косу, то питай пана Літевського – той тебе прийме і домчить до мене. Моя резиденція в Уманській, а якщо тут мене не застанеш, то питай мого отютанта (бо тут мій штаб), то і будеш там, де і я. З Таганрога пиши, брате, до мене. Таганрозька трупа грає мій «Побит». Приїзди, будь ласкав, до нас подивитись на тих потомків, котрі два віки різались з ляхами, а третій з черкесами. Нічого більш тобі не скажу, надіюсь балакати побачившись, а до того часу будь здоров, як вода, багатий, як земля: бий лихом об землю, як швець мокрою халявою об лаву, а я поки світа сонця
Тобі, брате!
Буду щиро слуговати.
Я. Кухаренко.
74. Канцелярії Чернігівського, Полтавського і Харківського генерал-губернатора до Т. Г. Шевченка
8 вересня 1845. Харків
Сентября 8-го дня 1845 года
№ 805
Харьков
Г[осподину] классному художнику, состоящему
при Императорской Академии художеств, Шевченку
Канцелярия Черниговского, Полтавского и Харьковского генерал-губернатора, препровождая при сем к Вам, милостивый государь, сто два рубля шестьдесят одна коп. сереб[ром], за вычетом из них в пользу почт, покорнейше просит Вас выслать на имя ее 34 экземпляра издаваемых Вами эстампов под названием: «Живописная Украина» и уведомить о получении сих денег.
Управляющий канцеляриею С. Танский
75. I. В. Гудовського до Т. Г. Шевченка
22 вересня 1845. С.-Петербург
Санкт-Петербу[рг]. 1845-го сент[ября] 22.
Дай Боже здравствовать,
Тарас Григорович.
Аж ось коли пришлось із Вами побалакать попереду ось об чім. Получив я від Вас двадцять п’ять карбованців, отдав Служинському 35 руб. 60 коп., зовсім розщитавсь, а печатать єму ніколи, дак я ледве отдав Долгову, да не знаю, чи так зробив. Ви мені пишете, щоб прислать 35 екз., дак я щитаю усякий екземпляр із 6-ти картин, дак так і розсилать буду, та ще купив 10 арш[ин] полот[на] по 1 руб. 40 коп. за арш[ин], 12 листов бумаги за 3 [руб.] 50 коп. Посилаю Вам «Дівчину» і кар[тину] Рембранта, да, мабуть би, пропала, якби ми з Карпом не були на іменинах у старухи, глядь, а вона на стіні прибита, да я ледви видурив. Єзучевський і Галуза Вам кланяються. Картина ще не розіграна, я взяв у Єзучевського 30 карб. і оддав Кузьмі, которі ви були виноваті, а останні, – він каже, – чи й зберу, бо обіщаються багато, а дають мало. Я хотів у его попросить для Вашого діла, да якось совісно, у його у хаті усе болізнь – то діти, то жінка, дак і він невеселий. У Григоровича я двічі був, і він обіщався усе зробить як треба. Одіславши до Вас посилку, да розплачусь із печатником. У мене для розсилки нічого не останеться, а у мене своїх нема, є зароблені, да не получив. Коли до присилки од Вас [не] получу, то на свої розішлю. Пришліть карбов[анців] 10. Долгов бере по 10 руб. от сотні картин. Спасибі Вам, що не забули побачиться з моєю матусею і сестричкою. Хіврич Вам низенько кланяється, він гарно рисує, да учиться погано, да ему треба непремінно ходить учиться куди-небудь, щоб давали чубкової. А батько єго чудні чоловік, до мене нічого не пише, а пище стороннім, щоб дивились, за що він гроші платить, та й єго у письмах балує. Попова ще нема у Петербурсі, а Кузьма від нас одійшов до Кунілакіса, да й там не вжився, уже на третю перейшов, нікого не слухає. Григорій Кондратович Вам кланяється, а ми тож перейшли на другу квартиру, живемо собі усяк, а при чарці і Вас згадуємо. Здається, усе. Бувайте здорові, пийте вишнівку, їжте ковбаси, той ми ситі будем. Дуже щирий Вам услужувать.