Бу-Ба-Бу

поринувши у видива примарні,які збирає місто-колізей.Хоча це ніжні ігрища, хоча цеосінні звірі, жовтогриві дні,і небезпечний, безконечний шпацеру руслах часу по самому дні.У Києві – тоді мене нема.Відсутності ніхто не помічає.До Києва, коли мене немає,женеться на скажених псах зима.Хоча ще літо бабине, хоча ще –тонкі шовки, проміння павутин –вода темніє і тече все важче,і холод в листі, наче нікотин.У Львові – у пивницях листопадтече у шлунки, і пружні козикиповітря обертають, і музикилетять на вітрі з глибини Карпат,карети мчать крізь натовпи, з незвичкистоличний гість занурюється в сон,мій фрак, циліндр, плащ і рукавичкимузеям продає аукціон...У Києві ж – я найскромніший гість.З дверей дощу я переходжу в дверічужих снігів, де сповіді Сальєрікіносеанс мені переповість.Струмуюча імперія екранів.Холодна перспектива ліхтарів.І всі мої освідчення в коханні,як дирижаблі в напрямку зорі.Зате у Львові я – веселий богі ревний проповідник «Кама Сутри»,служитель муз, вино дозую мудре,щоб розділити пристрасть на обох.Моя левиня – муза найніжніша.Я в золоті б її навік загруз...Та в Києві живе найкрасивіша,найвередливіша – найменша з муз.

ПРО ЩО ТИ ДУМАЄШ НАПРИКІНЦІ СІЧНЯ

зранку, в суботу, дев'яносто третього року?Я думаю: ось і субота, від січнязалишився день-два, від вчорашнього року-і-ролу – п'яний виск баби – «пошол ти на хуй!» – билося скло, богема розлазилась,а нині сніг паде, і не скажеш, що наглий(чи несподіваний) – все ж бо зима якась,і я в оточенні рідних стін і навпротита ж таки цегла вуликів, хвиліелектромагнітні, програми марнотиекрани пакують, тріскучі і білі,день будується, нафти бракне, прийдешнєтемне, таке враження – місць немає,між ногами, у мозку, на кухні – яєшняшкварчить, розпад, і хто все це маєзв'язати докупи? Суботній день лізепо колу годин, батарейки заряджені...Я думаю, що не такий все це мізер.Я думаю – все це в моїм розпорядженні.

СІМ СТРОФ ЗАПОВНЕНОГО ЧАСУ

Я сам один поміж книжкамимені осточортіли комипейзаж заліз в віконні рамиі протяг в рамах виє яку серіалах про обкомиі про становлення рокамисибірський вовк на все зникомеяк ельдорадо комунякзима проблема особистістьприрода соціум набутістьосточортіння і розкутістьу виразах ще місяць івесна почнеться плодовитістьхоча як ліпше придивитисьдай Боже нам старих позбутисьплодів і кинути кінцій пришвартуватися до сцениі виставити добрі ціни«хоча творіння це безціннея продаю його хрін з ним»а потім рушити в Афіничи до могили Авіценниоблазити культурні центриі в кожнім набухатись в димпід небом зоряним Венеціїпитатись – ти якої нації?я – українець з. резервації«Будинок Творчості Ірпінь»!а москалі не мають раціїдо макаронів треба спеціїа в салі вся кайфуля в перці івся суть вся сума і глибіньаж тут постукав Степаненко[22] ввійшов натхненний наче Данкоу кожусі на півгодинкими випили з ним по сто грамне вліз він в асонансні римиспішився у митецькі храмихоч оцінив віконні рамиі полетів крізь них у храмнапівспорожнена «Пшенична»це доказ що й вона не вічната вулиця Академічнау Львові вічна і пиздець!пардон сто грам по шарабанахтаки проллялося до п'янихя не належу ще та замахвчинив на вуха хай їм грецьтому я знову сам темнієза шибою пейзаж минаєсічневий день але надіїмені не відбере ніхтоу світле майбуття що маєвідбутися яке волієприйти хоча його немаєніде та вже стоїть авто

З'ЯВА

Систему координат накреслено.Точка, яка відповідаєтвоєму стану в теперішньомуповільно повзе підтвоїм невпинним наглядом, залишаючигаснучий слід.вернуться

22

Видатний український художник-авангардист кінця ХХ століття. – (Примітка автора).