Страница 14 из 59
ЗАГИБЕЛЬ КОТЛЯРЕВЩИНИ, АБО Ж БЕЗКОНЕЧНА ПОДОРОЖ У БЕЗСМЕРТЯ
– Ходімо розбудимо Мацапуру, – нарешті спромігся щось видушити із себе Хомський.
– А в якому він номері? – запитала Марта.
– Уявляєте, ми ще досі не бачилися з Мацапурою, – продовжував Хомський. – Він влаштував увесь цей бардак, а сам десь ховається...
– Він вигадав це дурнувате свято, а сам заліз під ковдру, з головою під ковдру, і пухне, – додав Немирич.
– Він викликав нас телеграмою, відірвавши від життя, порушив наш спокій, а сам наївся звечора ковбасок і дрихне, – погодився Мартофляк.
– Він заробляє на цьому гроші, а ми їдемо, як дешеві хлопчики, на його поклик, – обурився Гриць.
– Він на всьому заробляє гроші...
– Він талановитий хлопець, але велике гівно...
– Він повівся так, як і завше...
– Він ставить над нами свої досліди...
– Він ніколи мені не подобався...
– Він самим тільки виглядом викликає в мені блювотні спазми...
– Він досить примітивний, але йому багато дано від природи...
– Він погано скінчить...
– Його колись притягнуть до суду...
– І повісять за «ядениє человеческаго мяса»...
– Ходімо його розбудимо, – підсумував Хомський.
ПАВЛО МАЦАПУРА, ЗЛОЧИНЕЦЬ
ПАСТУХ ПУСТАЙ, ПОЕТ, БАРОНСЬКИЙ СИН
3
Пити (латин. ) – (Примітка упорядника інтернетної публікації цієї збірки 2019 року).