Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 18 из 31



1935, Київ

Зимова казка

(Ранішній Київ з мого вікна)

1935

«І степ смарагдóвий, і хмура тайга…»

1935

Героєві

1935

«І знов обвугленими сірниками…»

27. V.1937, Нерега



Українці[11]

По умовах географічних країна, занята предками українців, тяготіла до півдня, але, як ми бачили, чорноморські степи не допускали природнього впливу чорноморської культури на район, що безпосередньо прилягав до них з північного боку і ще був занятий східними слов'янами.

Тільки в кінці VII в., коли болгари посунулись на Балканський півострів і коли виснажились авари (то втягнулися далеко на захід), відкривається для українців не раніш, значить, VIII віку змога поширити край їх розповсюдження й прилучитися в тій чи іншій мірі до блага цивілізації. Не пізніше VIII віку могли заволодіти українці долішнім бігом Дніпра, а також південними частинами басейнів Південного Бугу й Дністра. Правда, нові оселі далеко ще не могли бути забезпеченими від наскоків, але все ж вони одержують змогу існувати. Уперту боротьбу приходиться витримувати від мадяр, що сиділи в той час на північ від Азовського моря, в місцевості, яка звалася ними Лебедією. Правда, в руках українців зосереджуються численні елементи цивілізації, якою споконвіку був насякнений грунт південної України. Вплив греків через Корсунь та інші кримські центри, вплив їх і з другого боку – через балканських слов’ян, торговельні стосунки, що швидко направляються, й багатство України ставили українців в щасливі умови.

Але остаточне визволення й змогу вільного розвитку українці одержали не швидко. В IX віці вони підпадають під владу хазар. Українські племена були обкладені хазарськими податками. Можна думати, що залежність від хазар мала й свої сприятливі сторони: вона забезпечувала українців зі сходу.

Але здається, саме неможливість скористуватися природніми умовами, що приводили на південь, була причиною того, що українці виявляли сильні тяготіння до півночі, стикаючись тут на північнім заході з ляськими племенами, які оселювали теперішню Білорусь, а на півночі в межах пізнішого Смоленського краю – з північно-руськими кривичами. Ці стикання вели українців до єднання з районом балтійської культури.

11

Розділ із праці: Слов’янознавство. Підручник до лекцій по слов’янознавству, читаних року 1918–1919 на історико-філологічнім факультеті Кам’янець-Подільського Державного університету. // Складений по записах студентів історико-філологічного фак. – Видання Вид[авничого] відділу ради Студ[ентських] Предст[авників]. К[амянець].-П[одільський] Д[ержавний]У[країнський]У[ніверситет]. – 1920.

Підручник лекцій М. П. Драй-Хмари «Слов’янознавство» вважався втраченим, але його пощастило віднайти на початку 2000-х років тодішньому декану філологічного факультету Кам’янець-Подільського університету Євгенії Сахацькій. Текст віднайденого примірника літографічного видання зберігся незадовільно, окремі фрагменти, особливо іншомовні назви, цитати, зокрема грецькою мовою, вписані рукою М. Драй-Хмари, не прочитуються, тому подаються лише частини розділу «Українці», що збереглися найкраще.