Страница 12 из 31
1927
Провесінь
[1925–1928]
Лебеді
Присвячую своїм товаришам
1928
Черкаси
Присвячую черкаським друзям
1928
В Галичині
Сонце зайшло за Дністром.
Скрізь, куди око погляне —
одсвіт на водах багряний.
Сонце зайшло за Дністром.
Кров’ю взялася ріка.
Мов блискавиця із тучі,
червінь палає на кручі.
Кров’ю взялася ріка.
Звідки ж тече ота кров?
З Галичини? З Буковини?
Бачать Карпат верховини,
звідки тече ота кров.
Бачать і стогнуть вони!
– «Тіло роз’їли кайдани,
давні відкрилися рани» —
бачать і стогнуть вони.
– Встали примари старі:
Лаща1, Чарнецького2 тіні!
Серед нової Руїни
встали примари старі.
Хто там на вежі живий?
Слухай: від брата і ката
воля козацька розп’ята!
Хто там на вежі живий?
Сонце зайшло за Дністром.
Скрізь, куди око погляне,
одсвіт на водах багряний.
Сонце зайшло за Дністром.
(З Й. Махара)