Шпигачки та інші віршовані тексти

І в пучечки пов'язали.Така доля моя! (2) Чи я в батька не дитина була?Чи я в нього не кохана була?Взяли ж мене заміж віддали – І світ мені зав'язали...Така доля моя! (2)

№ 2 (Пісня улана Сумасвода, брата Насті)*

(Два останні рядки кожного куплету співаються двічі). Іде улан по селу,Шабелькою брязь-брязь!На дівчину усом морг! Та й у шпори лясь-лясь!Постривай же лиш, улане, – Не моргай усами;Не озовуся я до тебе Чорними бровами. Улан крутить чорний ус,Шабелькою брязь-брязь,До дівчини усміхнувся – Та у шпори лясь-лясь!Горда ти – я в шинокТа вип'ю там чарку,Приголублю я до себе Вродливу шинкарку.Пішов улан танцюючи,Шабелькою брязь-брязь!Шапку синю набакирТа у шпори лясь-лясь!

№ 3 (Дует Сумасвода і Насті)*

Сумасвод. Буде дурень в мене знати,Як-то жінку ревновати;Він ні слова вже не скаже, (2)Ревновати всім закаже...Настя. Вже не жаль би і терпіти,Коли б мала я любити;Щоб другого замість його – (2)Так немає ж тут нікого. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (Далі співають одночасно). Сумасвод. Буде дурень в мене знати, Як-то жінку ревновати, Полюби собі другого –Гей! Улана молодого! Настя. Нехай дурень буде знати, Як-то жінку ревновати, Полюблю собі другого – Я улана молодого!

№ 4 (Друга пісня Насті)*

Ой, був колись собі Охрім,Та, на лихо, дурний зовсім;А в нього жінка та КулинаІ весела, жартовлива.І скакала часто в гречку.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Вона все з мужика сміялась,Тихенько знай все женихалась,Мужик плохий собі й байдуже,Не доглядається! Не дуже!..Дума, так йому здається.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Вона з солдатом верховодить,Мужик ні се ні те городить,Звела з ума його зовсім,Сміється бідний наш Охрім,Зовсім пошила в дураки!

№ 5 (Пісня селянина Потапа Левурди, чоловіка Насті)

(Два останні рядки кожного куплету співаються двічі). От так роби, як я роблю,По вгородам рибу ловлю;Заступом тілько хрясь! І піймався тут карась!Хоч рибалка й силу знає,А навряд він так піймає...Як заступом тільки – стук! Скільки хочеш бери щук!От так знай, як я знаю;Швидко вже обідать маю;Що б то, якби скиба хлібаТа коли б поспіла риба!О, щось дуже хочу їсти,Коли б швидше за стіл сісти!Борщик, рибку уплетати: Не люблю голодний спати!

№ 6 (Третя пісня Насті)

(Два останні рядки кожного куплету співаються двічі). І жив, не любила,І вмер – не тужила!Тільки трошки зголосила, Як у яму положила.Лежи собі, спочивай,Мені гуляти не мішай...Тупу, тупу ніженьками! З гарними уланами!

№ 7 (Перший терцет Сумасвода, Насті і Потапа)

(Два останні рядки кожного куплету співаються двічі). Настя і Сумасвод (разом).Ой, щаслива наша доля,Любитися своя воля,Гоп, гоп, гопопо! Любитися своя воля.А хто баче, а хто чує...Нехай собі не здивує.Гоп, гоп, гопопо, Нехай собі не здивує. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Нехай гавка, нехай бреше...А нам любитися тут легше...Гоп, гоп, гопопо!