Страница 9 из 61
----- Діло твоє, але я всерівно тебе представлю всім своїм як свою дівчину.
----- Ага, дівчину на два тижні, хороші перспективи.
----- Радуйся й цьому. Твоя подружка Марина всіх наших обслужила щоб до мене дібратись, а ти ще носом крутиш.
----- По перше Марина мені не подружка, а по друге я не просилась бути твоєю дівчиною.
----- Саме тому ти і моя дівчина. Пішли вже і не смій язвити перед моїми, інакше передам тебе комусь іншому, а вони із тобою так не панькатимуться.
----- Ну звичайно, вони зразу мене вб’ють.
Він нічого мені не відповів і я теж вирішила мовчати. Спустившись по сходах на перший поверх ми подались вглиб залу. Звучав медляк.
----- Не проти потанцювати? — люб’язно запропонував Віктор.
----- Не проти. — проказала я із усмішкою.
Ми протанцювали три танці. Віктор прекрасно танцює, а я неначе вперше танцювала.
----- Схоже тебе всьому потрібно вчити.
----- Так навчи.
----- Дивись, а то я можу по іншому сприйняти твою пропозицію.
----- Я впевнена що ти її правильно сприймеш.
----- Вирішила мені довіритись?
----- Тільки трошки.
----- Ну трошки, це вже щось. Хочеш присісти чи ще потанцюємо?
----- Хочу присісти.
----- Добре.
Ми підійшли знову до того самого дивану. Віктор присів перший, а я сіла йому на коліна.
----- Якщо хочеш можеш окремо присісти.
----- А ти хочеш щоб я окремо присіла?
----- Та ні. Мені так подобається.
----- То навіщо таке пропонуєш? До речі де Свєта?
----- Вони із Андрієм усамітнились…. Та не переживай ти за неї. Андрій їй нічого поганого не зробить. Якщо вона йому відмовить, він її не зачепить.
----- А якщо не відмовить?
----- То тоді їм буде добре вдвох.
----- А потім?
----- Не забігай вперед і подумай краще про себе.
Я поглянула по залі і побачила свою сестру Катю із мужчиною років 35. Вони розмовляли в компанії ще 4 осіб.
----- Вікторе.
----- Що таке кицю?
----- Там моя рідна сестра Катя.
Віктор поглянув у зал і усміхнувся.
----- А я то думав, чому ви такі схожі. — із єхидністю проказав він.
----- Але ти ж не…
----- Не бійся я нічого поганого їй не зробив. У нас все було по згоді.
----- Ну ти й…
----- Знову хочеш посваритись зі мною?
----- Поки що не хочу. Підійдімо до них.
----- Звичайно сонечко.
Віктор піднявся із дивану зі мною і поставив мене на підлогу. Ми підійшли до тієї компанії. Сестра злим поглядом поглянула на мене.
----- Ти що тут робиш? — спиталась вона.
----- І тобі привіт сестричко. Як бачиш день народження своє святкую.
Сестра поглянула на Віктора таким злим поглядом, що здавалось зараз вона ним його спалить.
----- Хочу відрекомендувати вам свою дівчину Вероніку. — проказав Віктор.
----- Дівчину? — здивувалась сестра.
----- Знайомся кицю це: Пітер із своєю дівчиною і твоєю сестрою Катею, Максиміліано із Іриною та Ернесто із своєю дівчиною Тетяною.
----- Рада знайомству. — проказала я і подала руку.
Мужчини по черзі її поцілували, а я робила реверанс неначе зараз на балу. А дівчата просто пожимали мені руку.
----- Де ти віднайшов такий скарб? — спитався Максиміліано.
----- Місця потрібно знати. — відповів Віктор.
----- Попробуй її хоч пальцем зачепити… — розізлилась сестра.
----- А то що? — єхидно перепитав її Віктор.
----- Вікторе! — крикнула я на нього.
Він зразу поглянув мені в очі. Ми хвилину добру дивились один на одного не зводячи погляду. Потім він обернувся до Каті і спокійно проказав.
----- Можеш не переживати я із твоєї сестрички пилинки здуватиму.
А потім поглянув на мене і промовив лагідно, правда наіграно:
----- Задоволена сонечко?
----- Так собі.
----- Що? — розізлився він.
Я усміхнулась до нього.
----- А ти такий прикольний коли злишся.
----- Я можу постійно злитись, якщо тобі так подобається?
----- Мені більше подобається коли ти усміхаєшся до мене.
Він усміхнувся.
----- Так набагато краще. — додала я і підморгнула йому.
Надіюсь це не був перебор і він не почне знову приставати до мене.
----- А кому ти її віддаси після того як повернешся додому? — спиталась сестра у Віктора.
----- Ой вибач сестричко, ти не знала. — додала вона мені.
----- Представ собі сестричко знала і на відміну від тебе ніжки не розставляла. — відповіла я сестрі.
----- Ах ти ж мала дрянь, та як я розкажу матері де ти шляєшся. Вона тебе…
----- Не напружуйся Катю. Якщо ти тільки словом обмовишся, я теж не мовчатиму. Думаю мамі цікаво буде знати чим та ким ти займалась останні три роки. Ну як хочеш ризикнути?
----- Ну я тобі вдома покажу.
----- Дочекатись не можу.
Ми як два півні один в одного втупились.
----- Ей, ей дівчата полегше. — проказав Віктор і відтягнув мене від сестри.
----- Катю сонечко навіщо ти так із сестрою?
----- Навіщо кажеш? Моя сестра стане підстилкою твого кузена на два тижні…
----- Катя закрий рот. Твоя сестра не стане моєю підстилкою і я нікому її не віддаватиму. Ніка в праві сама вирішувати своє життя. Так само як і ти у свій час зробила. Я ж тебе своєю підстилкою не називав і ні під кого не ставив. Хоч тепер бачу що допустився помилки, ти свою молодшу сестру вирішила перед усіма опозорити. Тобі не стидно? — захищав мене Віктор.
----- Не стидно. — проказала сестра.
----- Дурна ти Катю. — проказав Віктор і обняв мене за пояс.
----- Давай відійдемо маленька. — додав він мені.
----- Я не проти. Не думала що Катя така, а я ще переживала чи її хтось не образив.
----- Тепер образять.
----- Не смій. Катя моя сестра.
----- А ти моя дівчина.
----- Я сказала ні.
----- Буде по моєму. Зате більше вона рот не відкриватиме.
----- Вікторе будь ласка не потрібно, Катя моя кровна сестра не ображайте її.
----- Поговоримо про це пізніше. Не хочеш попити?
----- Я не проти.
Ми підійшли до диванчика.
----- Присядь кицю, а я принесу нам напої.
----- А хіба можна мені самій залишатись?
----- Можна. Присідай, тебе ніхто не образить.
----- Добре, але не йди на довго.
----- За 10 хвилин повернусь.
Я присіла на диванчик і роздивлялась по залі. До мене ніхто не підходив. Я почала відчувати себе погано. В очах ставало яскравіше і здавалось, що люди почали кричати. Голова просто розколювалась, а все тіло просто варилось під одягом. Я зрозуміла, що це. Віктор ж питався чи в мене в голові не крутиться і нічого не болить, це мабуть через його кров. Але чому аж тепер? І чому мене в горлі пече, а в роті слина на смак противна? Зі мною таке вперше. Це схоже на те як описують в інтернеті про вампірів. Виходить в мене спрага крові. Я від народження бажала крові, але такої сильної спраги ще не відчувала ніколи. Виходить Віктор мене перетворив своєю кров’ю. Я полегеньки встала із диванчику і пішла до виходу. Щоб перекусити на свіжому повітрі. Спокій та чисті запахи мене завжди заспокоювали. Але я до кінця не дійшла. Із правої сторони я почула сильний запах крові і пішла по нюху. Відкривши двері я пішла сходами у підвал. Там були ще одні двері, деревяні із старовинною колодкою. Я зірвала колодку і відкрила двері. Там був тунель із сходами, які вели під землю. Я направилась туди. Спочатку я йшла повільно, але потім запах став сильнішим і я в секунді опинилась внизу тунелю. Потім знову перетворилась на смертну. Там було 11 мужчин і 4 жінки. Всі тримали у руках бокали із кров’ю. Всі окрім Едгарда. Я його застала як він кусав якусь невідому мені дівчину. Він різко відірвався від трапези і поглянув на мене. Всі теж обернулись до мене. Серед них був Віктор, Андрій, Микола, Олександр, Пітер, Максиміліано, Ернесто та троє невідомих мені мужчин і чотири невідомі для мене жінки.