Страница 5 из 61
----- Не хотіла Світлану саму відпускати із вами.
----- Було їй сказати щоб вона теж не їхала.
----- Її в чомусь переконати то краще і не починати розмови. Свєту постійно тягне на пригоди, а через неї і мені дістається. Вона ходяча катастрофа.
----- От і молодець. Сьогодні через свою подружку ти втратиш целку. Більше не будеш її захищати.
----- Я сьогодні не втрачу целку, я сьогодні помру.
----- Ти й справді не нормальна? Ти що краще помреш, аніж втратиш невинність?
----- Краще смерть, аніж позор.
----- Та який позор? Зараз 21 століття.
----- А при чому тут століття, як по твоєму я буду дивитись на себе в дзеркало.
----- Не треба було коники строїти і змогла б дивитись.
----- Ми не домовлялись, що ти силою мене цілуватимеш.
----- А що я мав просити в тебе дозволу?
----- Міг би й попросити, корона б із тебе не злетіла.
----- От і зараза мені попалася сьогодні.
----- А ти що думав: шепнеш мені на вушко і я ноги розставила?
----- Ти ітак їх розставила.
----- Сама я їх не розставляв.
Старший стояв збоку і дивився за нами, але не витримав.
----- Може залишити вас на самоті, щоб ви виговорилися?
----- Було б не погано. - проказала я.
----- Вікторе? - спитався старший його думки.
----- Дай нам кілька хвилин. - проказав Віктор.
----- Я буду в залі. Поговорите і вийдете до всіх. Провіриш їй ікла. - проказав старший і зник за дверима.
----- Ось бачиш до чого довела твоя впертість і що мені тепер із тобою робити?
----- Дати мені спокій.
----- Іще чого. Якщо я тебе зараз відпущу саму, то дядько перший хто займеться тобою, а потім його синки по праву старшості. Так що будеш зі мною поки я тут, а потім кожен сам за себе.
----- Я не цілуватимусь із тобою.
----- І не потрібно. Мені вже попереднього разу вистачить. Давай відкрий рот, щоб я поглянув на твої ікла.
Я відкрила рот, а він почав обмацувати мої зуби.
----- Так болить?
----- Ні. - проказала я із його пальцями в середині.
----- А так?
Я похитала головою, що означало "ні".
----- Потерпи. Мені потрібно провірити.
Віктор запхав пальці, аж в кінець горла. Я вже заледве стримувалась, щоб не блювонути.
----- Просто супер. В тебе немає рвотного рефлексу. Буде хороший робочий ротик. - проказав він із усмішкою і в секунді вийняв пальці. Я не встигла йому їх вкусити.
----- Ах ти ж гадина. Ти мав провірити мої ікла.
Я почала його бити руками.
----- Я все разом провірив. Коли ще мені випаде така нагода?
----- Ніколи.
----- Ото ж бо й воно. Та перестань руками махати, я ж тільки пальці запхав тобі в рот, а не свого.
----- Мені ще твого не вистачало.
----- Не вистачало? Я можу влаштувати.
----- Ах ти ж скотина...
----- Все, все, заспокойся. Нічого такого я тобі не влаштовуватиму. Хоч хочеться тобі закрити рота, коли ти язвиш мені.
----- А поцілунком слабо закрити мені рота?
----- Щоб ти знову мене покусала?
----- Я не кусатиму. Тільки перед своїми не викаблучуйся, я цього не люблю.
----- А зараз можна мені тебе поцілувати?
Я кілька секунд подумала
----- Я не вмію цілуватися.
Він гладити рукою по обличчі.
----- Я навчу.
----- Добре. Тільки не спіши.
Він легенько поцілував мене в губи, потім поглянув мені в очі і знову дотулився до моїх губ. Я кілька секунд не відповідала на його поцілунки. Ми цілуватися хвилин 5, не менше.
----- Йдемо до всіх?
----- Мені потрібно обіти трусики.
----- Вони розірвані.
----- То дай голку та нитку і я їх зашию.
----- В мене краща ідея, ходи зі мною.
Віктор підняв мої порвані трусики і поклав собі в кишеню піджака. Потім ми вийшли із кабінету і зайшли в сусідню кімнату. На горищі було всього дві кімнати: кабінет і спальня. Спальня була величезна. В глибині спальні стояло широчезне трьох метрове ліжко. Там би точно четверо могли виспатися. Віктор повів мене в роздівалку.
----- Що це за кімната?
----- Спальня дядька. Він рідко тут буває, тому останнім часом ця кімната перейшла його синку. Ти бачила його, він хотів тебе забрати собі. Ти б із тим оболтусом хорошої практики набралась.
----- Спасибі, що не віддав мене йому.
----- Я вже сьогодні сотню раз пожалів про це.
----- І зараз жалієш?
Віктор відкрив шухляду в трюмо і витягнув коробочки із нижньою білизною.
----- Яка різниця. Підходять ближче. Вибереш сама чи зробити мені вибір?
----- Вибери ти, а якщо мені не сподобається я виберу інші.
Він відкривав коробки, а потім зупинився і подав мені коробку із своїм вибором.
----- Ось. Думаю тобі повинно сподобатись.
Я взяла коробочку і відкривши рота оглядала набір нижньої білизни.
----- Вона дуже гарна і тканина така м'якенька.
----- Переодівайся, а я сходу по твою сумочку в зал. Свій раритет забереш із собою додому.
Він поставив мої старі трусики на комод і вийшов із роздівалки. Я зняла плаття, переоділа ліфчик і оділа трусики...
----- Тобі личить. - почувся знайомий голос.
Я обернулася і побачила того старшого. В нього був повний стояк, але потім швидко сам по собі зник. Я швиденько кинулась за платтям і прикрила себе.
----- О Боже! Що ви тут робите?
----- Я у своїй спальні. А ти що тут робиш, це і справді питання.
----- Віктор дозволив мені переодітись.
----- Це він тобі вибрав спідню білизну?
----- Так.
----- Одівайся. Я чекатиму у спальні. Не переживай, Віктор зараз повернеться, ти тепер із ним і він тебе не передасть нікому. Віктор вампір слова. А після двох тижнів, тебе ніхто із моїх синів чи племінників не зачепить. Це моє тобі слово.
----- Спасибі.
----- Будь ласка. Одівайся. - проказав він і вийшов із роздівалки.
Я швидко оділась і вийшла в спальню. Віктора ще не було.
----- Ось, витрись, а то кров уже засохла.- проказав старший і подав мені вологу серветку.
Я витерла обличчя перед дзеркалом.
----- Скільки тобі років?
----- 18, сьогодні виповнилось.
----- То в нас двох сьогодні день наролження?
----- Не потрібно мені загинути, я не куплюсь на фальшиві збіги.
----- Я тобі не загинаю, в мене і справді сьогодні день народження.
----- Де Віктор?
----- Він розважається. Ти ж не даєш йому бажане.
----- То він мене покинув?
----- Не покинув. Віктор повернеться по тебе через годину. Пішли в кабінет.
----- Іще чого.
----- Як хочеш. Ліжко зараз вільне, можемо перейти до нього.
----- Твоє ліжко залишиться в твоїх мріях.