Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 4 из 61

----- Зуби подумаєш.

----- Можеш не переживати не поламаю. Ікла в мене те що треба, твої пальчики в секунді відлетять, як я за них візьмуся.

----- Та хто ти, чорт забирай?

----- Спершу ти скажеш хто ти. Від твоєї крові толку ніякого.

До нас підійшов старший мужчин.

----- Вікторе, візьми свою Вероніку і пройдіть за мною.

Віктор взяв мене за руку і потягнув мене за собою.

----- Відпусти мене, а то руку відірву

----- Закрий рот і йди за мною.

----- Сам рот закрий.

----- Ах так? - проказав Віктор і взяв мене на плече.

----- Ти сам винний. - промовляв я і щосили вдарила його ногою в переднє місце.

Він скинув мене на сходи, а я вдарилась об них.

----- Ах ти ж сука. - прокричав Віктор.

----- Тобі ще мало? Зараз я тобі добавлю. - промовила я.

Я взяла його за голову і хотіла заїхати коліном в його морду. Але в секунді мене ззаду взяли за пояс і понесли на гору.

----- Ану відпусти придурок, а той й тебе покалічу.

----- Не пручайся, бо гірше буде.

----- Де Віктор?

----- Не переживай, тепер я точно від тебе нікуди не піду. Ти за все відповіси кицю. Наш договір розірвано. Будеш завтра та ким повинна бути.

----- Тільки спробуй, я тобі бажання вмить відіб'ю на все твоє довге життя. Будеш своїх профур пальцями вдовільняти.

----- Може ви двоє затихнете? Мне це вже дістало. Вікторе відкрий кабінет.

Він заніс мене в кабінет і поставив на підлогу.

----- Відкрий рот. - забажав старший.

----- Іще один придурок.

Старший зловив мене за обличчя, а я його за горло.

----- От мала зараз. Тримай їй руки.

Старший повалив мене на стіл, а Віктор витягнув мені руки назад. Я почала борикатись ногами.

----- Та що за чорт? Тримай її міцно. - прокричав старший.

Він розвів мені ноги і влігся на мене зверху.

----- Та вікрий же рот... . - продовжив він.

----- Нічого, я тебе сьогодні навчу рот відкривати. Будеш в мене цілу ніч ним працювати. - тараторив Віктор.

----- Відкрий рот, а то візьму тебе. - прокричав старший.

Я не послухаюсь, а він поліз під трусики.

----- Дівчинка бачу сформована, дивлячись на те що пахне невинною. Ну що Вікторе побавимось? Йди перший.

----- З радістю. - проказав Віктор і відпустив мої руки.

Я штрикшула строго щосили пальцями в очі. Той зразу встав із мене і я хотіла втекти.

----- Лови ту сучку. Не дай їй втекти. - проричав старий і побіг в інший кінець кабінету.

Віктор зловив мене ззаді і нагнув над столом.

----- Не хотіла по доброму то буде так як я того хочу.

----- Тільки спробуй мене спортити і це буде останнє, що ти зробиш. Я тебе на куски порву.

----- Вікторе залиш її. Не потрібно її портити.

----- Вона тобі очі проштрикнула, а ти її честь захищаєш?

----- Я сам винний в цьому. Давай відступайся від неї.

Віктор зловив мене за живіт і підняв із столу.

----- Навіть не подумаю. Ця мала тварь получить те на що заслужила. Я її хотів захистити, а вона мені віддячилась. - кричав Віктор.

----- Не потрібно було мене цілувати проти моєї волі.

----- Не переживай кицю, ти сьогодні по повній получиш проти своєї волі.





----- Купи собі губозакаталочку кицику.

Віктор поліз мені рукою в труси, а я забила каблук йому в ногу.

----- Ах ти ж дрянь. - прогарчав він і щосили прижав мене до стіни обличчям.

----- Любиш із болем? Я тобі зараз влаштую біль.

Віктор викрутив руки мені назад і схопив їх однією рукою, а іншою зірвав із мене трусики і спустив із себе штани.

----- Ти що здурів? Ми не знаємо хто вона. - прокричав старий і хотів його відтягнути від мене.

----- Вона ще одна підстилка для наших. От хто вона. Ти б краще дядьку допоміг, а не мішав. - говорив Віктор.

----- Ану відійшли від неї! - закричав старший.

----- Навіть не подумаю. Я її знайшов і мені вершки знімати.

----- Та нахрин мені твої вершки здалися. До тебе, що ще досі нічого не дійшло. Твоя Вероніка ніяк не відреагувала на твою кров, це не нормально. Треба її провірити.

----- Провіриш після того як я із нею побавлюсь. Нічого цікавого в ній немає.

----- А як щодо її сили?

----- Подумаєш сила. Їй потрібна буде сьогодні виносливість, а не сила.

----- Ти б хоч штани одів перед своїм дядьком. - вмішалась я.

----- Закрий рот сука, а то я тобі його закрию. - кричав на мене Віктор.

----- Тільки спробуй і залишилися без "свого". Чи як ти там його називаєш? - знову відрізала я.

----- Що попрацювати захотілось?

----- Повір, ти получиш море задоволення ... болю і каліцтво на все життя.

----- От не дрянь же. В неї так рот не закривається відколи ми вперше зустрілися.

----- Чув про відлуння? Ти перший почав і тобі першим закінчувати.

----- Та що мені із тобою зробити, щоб ти замовчала?

----- Дати мені спокій.

----- Е ні, цього я тобі кицю не дам. Хочеш ти цього чи ні, але я тебе всерівно сьогодні візьму і мені байдуже що там дядько знайде в тебе. Ти сьогодні получиш від мене подарок.

Віктор кинув мене на землю.

----- Провіряй її ДНК, а потім вона моя на цілу ніч. Якщо виживе -- візьмеш собі побавитись.

----- Навряд вона виживе після тебе. Хіба що ти її залишили для мене.

----- Цього тобі не можу обіцяти. Побачимо по ходу справи. Можливо разом на кінець будемо із нею. Якщо ти на таке згодний?

----- Та мені всерівно. Вставай давай. Тобі краще мене не злити. - проказав старший до мене.

Я піднялась із підлоги. В мене із носа йшла кров.

----- Вам прийдеться спочатку мене вбити, тому що я вам не дамся.

----- Куди ти дінешся маленька? Знаєш скільки мені таких як ти говорили це? - продовжував старший.

----- Садисти чортові! - крикнула я.

----- Взагалі то я не люблю силою брати. Тим більше незайманих, а от дядько знається на такому. - проказав Віктор, а старший посадив мене на стіл, розвівши ноги.

----- Не пручайся. Я візьму в тебе кров на аналіз і провірю хто ти насправді, а потім можливо і відпущу. - заявив старший.

----- Не відпустите.

----- Звідки така впевненість?

----- Тому що я знаю хто я і хто ви.

----- І хто ж ти така?

----- Смертна.

----- А я?

----- Вампір, який користується ампулами, щоб бути більше схожим на смертних.

----- Як ти дізналась про це?

----- По погляді.

----- То значить ти із самого початку знала хто Віктор і вкусила його?

----- Він сам винний в цьому. А дізналась я про те хто він, ще біля свого будинку.

----- То нащо ти їхала зі мною? - вмішався в розмову Віктор.

Старший зняв мене із столу і посадив в крісло поруч столу.